Методичні вказівки до самостійної роботи з дисципліни "Основи охорони праці", страница 30

Вимір вібрацій відбувається відповідно до вимог ДСТН 12.4.012−75 «Засоби виміру і контролю вібрації на робочих місцях. Технічні вимоги». Цим вимогам відповідає прилад ШВК0−1, доповнений датчиком вібрацій.

Для стаціонарного устаткування точки виміру вібрації вибирають на робочих місцях. Датчик вібрації кріплять до робочої площадки або сидіння оператора. Локальні вібрації, що передаються на руки при роботі з ручними машинами, вимірюють за віброшвидкістю в смугах середньогеометричних октавних смуг від 8 до 1000 Гц. Датчик вібрації кріплять у місцях контакту рук з вібруючими поверхнями. Ручні машини мають відповідати вимогам ДСТН 17770−72 «Машини ручні. Припустимі рівні вібрації». Відповідно до цього ДСТН нормованих величин вібрацій будинків, конструкцій, устаткування є діючі значення коливальної швидкості

                                                 (4.8)

і рівень діючого значення коливальної швидкості ,дБ, обумовлений щодо граничного значення

.                                                  (4.9)

Припустиме значення сили натискання (подачі), що докладається руками працюючих до ручної машини в процесі роботи, не повинне перевищувати 200Н.

Маса ручної машини або її частин, сприймана руками працюючих у процесі роботи, не повинна перевищувати 10 кг.

Захист людей від вібрацій на робочих місцях, а також устаткування і будівельних конструкцій здійснюється методом віброізоляції шляхом пристрою пружних елементів, розміщених між вібруючою машиною і підставою, на якому вона встановлена. Як амортизатори вібрацій використовують сталеві пружини або гумові прокладки. Звичайно для віброізоляції насосів, двигунів внутрішнього згоряння й електричних машин застосовують пружинні амортизатори. Віброізолююча здатність гумових амортизаторів менше, ніж пружинних, але завдяки великому їхньому внутрішньому тертю вони забезпечують менший час загасання вільних коливань системи.

Для ослаблення вібрації кожухів, огороджень і інших деталей, виконаних зі сталевих аркушів, застосовують вібропоглинання шляхом нанесення на вібруючу поверхню шаруючи гуми, мастик, пластиків, що розсіюють енергію вібрацій, при цьому також знижується рівень виробничого шуму.

Як індивідуальний захист від вібрацій, переданих людині через ноги, рекомендується носити взуття на повстяної або товстій з мікропористої гуми підошві.

Для захисту від вібрації рук рекомендуються віброгасячі рукавички.

4.4.2 Виробничий шум. Параметри звукового поля. Методи і засоби захисту від шуму

Шум−це безладне поэднання звуків різної частоти та інтенсивності. Джерела виробничого шуму—різні машини і механізми, вентиляційні установки, електричні машини і трансформатори, пневмо−та електроінструменти тощо.

Основними фізичними характеристиками звуку є частота коливань (Гц), звуковий тиск (Па), інтенсивність звуку (Ут/м²). Швидкість поширення звукових хвиль в атмосфері при =20°С дорівнює 344 м/с.

Шум характеризується:

1) Звуковим тиском Р = 2·10^5Н/_М² = Па;

2) Інтенсивністю потужності звуку I= 10^-12Ут/м²;

3) Рівнем шуму в Дб.

Одним з основних методів зменшення шуму на виробничих об'єктах є зниження шуму в самих його джерелах–в електричних машинах, верстатах, механізмах та ін. Відповідно до ГОСТ 12.2.003−74 ССБТ конструкція  виробничого устаткування повинна забезпечувати виключення або зниження до регламентованих рівнів шуму.

Будівельні норми і правила СНіП II−12−77 передбачає захист від шуму будівельно–акустичними методами, при цьому для зниження рівня шуму передбачаються наступні міри:

1)  звукоізоляція конструкцій, що огороджують; ущільнення по периметру притворів вікон, воріт дверей; звукоізоляція місць перетинання огороджуючи конструкцій, інженерними комунікаціями; пристрій звукоізольованих кабін спостереження і дистанційного керування технологічним устаткуванням; укриття і кожухи джерел шуму;

2)   установка в приміщеннях звуковбирних конструкцій і екранів;

3)  застосування заглушувачів аеродинамічного шуму, звукопоглинаючого облицювання в газоповітряних трактах вентиляційних систем з механічним примушенням і систем кондиціонування повітря;