Забороняється застосування праці жінок на важких роботах і на роботах зі шкідливими або небезпечними умовами праці, на підземних роботах, крім деяких підземних робіт, а також залучення жінок до підняття і переміщення речей, маса яких перевищує встановлені для них граничні норми, відповідно до переліку важких робіт і робіт зі шкідливими та небезпечними умовами праці, граничними нормами підняття і переміщення важких речей, затверджувані соціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в області охорони здоров'я.
Праця вагітних жінок і жінок, які мають неповнолітню дитину, регулюються законодавством.
Не допускається залучення неповнолітніх до праці на важких роботах і на роботах зі шкідливими або небезпечними умовами праці, на підземних роботах, до нічних, понаднормових робіт і робіт у вихідні дні, а також підняттю і переміщенню речей, маса яких перевищує встановлені для них граничні норми, у відповідності з переліком важких робіт зі шкідливими і небезпечними умовами праці, граничними нормами підняття і переміщення важких речей, затверджувані соціально уповноваженим центральним органом; виконавчої влади в області охорони здоров'я. Неповнолітні приймаються на роботу тільки після попереднього медогляду.
1.4 Основні принципи державної політики в області охорони праці
Державна політика в області охорони праці визначається відповідно до Конституції України Верховною Радою України і спрямована на створення належних, безпечних і здорових умов праці, запобігання нещасних випадків і професійних захворювань.
Державна політика в області охорони праці базуються на принципах:
· пріоритету життя і здоров'я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці;
· підвищення рівня промислової безпеки шляхом забезпечення суцільного технічного контролю за станом виробництв, технологій і напрямків економічної та соціальної політики, досягнень в області науки, техніки і навколишнього середовища;
· соціального захисту працівників, повного відшкодування збитку особам, які потерпіли від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань;
· встановлення однакових вимог з охорони праці для всіх підприємств і суб'єктів підприємницької діяльності незалежно від форм власності і видів діяльності;
· адаптації трудових процесів до можливостей працівника з урахуванням його здоров'я і психологічного стану;
· інформування населення, проведення навчання, професійної підготовки і підвищення кваліфікації працівників з питань охорони праці;
· забезпечення координації діяльності органів державної влади, установ, організацій, об'єднань громадян, що вирішують проблеми охорони здоров'я, гігієни і безпеки праці, а також співробітництва і проведення консультацій між роботодавцями і працівниками (їхніми представниками), між усіма соціальними групами при прийнятті рішень з охорони праці на місцевому і державному рівнях;
· використання світового досвіду організації роботи з поліпшення умов і підвищення безпеки праці на основі міжнародного співробітництва.
Методи аналізу виробничого травматизму і професійних захворювань на підприємстві
Розробка заходів, що попереджають нещасні випадки на виробництві, проводиться на основі даних, отриманих при вивченні причин травматизму. Для вивчення травматизму на практиці застосовуються методи–статистичний, монографічний і груповий.
Статистичний метод вивчення травматизму дає можливість оцінювати кількісно і якісно рівні травматизму за допомогою двох показників–коефіцієнта частоти ваги нещасних випадків.
Коефіцієнт частоти обчислюється на 1000 чоловік облікового складу працюючих, тобто виражає кількість нещасних випадків на 1000 чоловік за звітний період–рік, півріччя, квартал на даному підприємстві;
, (2.1)
де –кількість нещасних випадків, що враховуються, тобто випадків із втратою працездатності на один день і більше;–обліковий склад працюючих у звітному періоді, де враховуються всі робітники та службовці підприємства;
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.