Методичні вказівки до самостійної роботи з дисципліни "Основи охорони праці", страница 15

3.2 Класифікація приміщень за небезпекою поразки електричним струмом

Приміщення I класу.

Особливо небезпечні приміщення:

1) 100 % вологість;

2) наявність активного середовища.

Приміщення II класу.

Приміщення підвищеної небезпеки поразки електричним струмом:

1) підвищена температура повітря (t = + 35 °С);

2) підвищена вологість (> 75 %);

3) наявність струмопровідного пилу;

4) наявність струмопровідної підлоги;

5) наявність електричних установок (заземлених)−можливості дотику одночасно і до електричної установки і до заземлення або до двох електричних установок одночасно.

Приміщення III класу.

Малонебезпечні приміщення. Відсутні ознаки, характерні для двох попередніх класів.

3.3 Замикання на землю

Закон Ома в диференціальній формі:

де −питомий опір ґрунту [Ом*м];

−щільність струму.

До спадання напруги між двома точками або різниця потенціалів

(3.1)

                                             (3.2)

                                                    (3.3)

Розподіл потенціалів по поверхні землі здійснюється за законом гіперболи (рис.3.1)

Напруга дотику–це різниця потенціалів точок електричного ланцюга, яких людина торкається одночасно, зазвичай у точках розташування рук і ніг.

                               (3.4)

−коефіцієнт дотику.

Людина, яка знаходиться на землі, тобто поза полем розтікання (x>20), потрапляє під напругу дотику (рис.3.2)

Напруга кроку−це різниця потенціалів  і  у полі розтікання струму по поверхні землі між точками, розташованими на відстані кроку ( )

Рисунок 3.1−Розподіл потенціалів по поверхні землі

Рисунок 3.2−Напруга дотику

                                         (3.5)

                           (3.6)

У ланцюзі замикання на землю найбільший потенціал має заземлювач.

Ті точки поверхні ґрунту, потенціал яких може бути прийнятий нулю, називається електротехнічною землею. Прийнято вважати, що електротехнічна земля починається з відстані 10−20 метрів від зеземлювача. Область ґрунту, що лежить поблизу заземлювача, де потенціали не дорівнюють нулю і щільність струму також відрізняється від нуля, називається полем розтікання (струму).

3.4 Аналіз небезпеки електричних мереж

Аналіз небезпеки електричних мереж зводиться до визначення значення струму, що протікає через тіло людини в різних умовах, у яких може опинитися людина при використанні електричних мереж і установок, а також вплив різних факторів і параметрів мережі на небезпеку ураження.

Можливий двополюсний або однополюсний дотик до струмопровідних частин. При двополюсному дотику значення вражаючого струму залежить лише від напруги мережі й опору людини. Кількість випадків ураження струмом при двополюсному дотику незначна.

Дотик до фазного проводу можна розглядати як неповне замикання на землю, причому величина струму, що проходить через людину, у трифазній мережі залежить насамперед від режиму нейтралі джерела живлення, що може бути ізольована або глухозаземлена.

3.4.1Мережі з ізольованою нейтраллю

Ізольованою нейтраллю називається нейтраль трансформатора або генератора, не приєднана до пристрою, що заземлює, або приєднана через апарати, які компенсують ємнісний струм мережі й інші апарати, які мають більший опір. Струм замикання на землю і струм через людину, що торкається фази в таких мережах, залежать від опору ізоляції і ємності фаз щодо землі. У загальному випадку опір ізоляції і ємності фаз щодо землі несиметричні:  і , тому несиметричні і повні провідності між кожною фазою і землею:

                                                      (3.7)

Загальна схема з ізольованою нейтраллю подана на рис. 3.3

Рисунок 3.3−мережа з ізольованою нейтраллю

                                                   (3.8)

У випадку замикання на землю однієї з фаз провідність її щодо землі зростає на величину перехідної провідності в місці замикання на землю , при дотику людини до фази перехідний опір дорівнює опорові ланцюга людини .

Для напруги фаз щодо землі з векторної діаграми знаходимо: