Організована природна вентиляція називається аерація. Для аерації у стінах роблять прорізи для надходження зовнішнього повітря, а на даху або у верхній частині будинку встановлюють аераційні ліхтарі для видалення відпрацьованого повітря. Для регулювання надходження і видалення повітря передбачене перекривання цих прорізів на необхідну величину.
Перевагою природної вентиляції є мала вартість, простота експлуатації та значний повітрообмін, а недоліки: залежність від погодних умов, складність регулювання і неможливість попереднього очищення приточного і видаленого повітря.
Штучна (механічна) вентиляція дає можливість попередньої підготовки повітря (очищення, підігрів, вологість), організувати повітрязабір у найбільш чистій зоні підприємства, а також не залежить від погодних умов. Але має недоліки: велике енергоспоживання, високу вартість, можливість повітрообміну залежить від потужності вентилятора. Виділяється приточна, витяжна і приточновитяжна вентиляція. Приточна забезпечує подачу у приміщення чистого повітря, застосовується в приміщеннях зі значними збитками тепла і вмістом малої концентрації шкідливих речовин. Витяжна застосовується у приміщеннях, де відсутнє утворення шкідливих речовин.
Вентиляція виробничих приміщень. Теоретичні основи розрахунку систем механічної вентиляції
Для підтримки в приміщеннях нормальних параметрів повітряного середовища, що задовольняють санітарно-гігієнічним і технологічним вимогам, улаштовують вентиляцію. Вентиляцією називають сукупність заходів і пристроїв, що забезпечують регульований повітрообмін у виробничих приміщеннях, у житлових і громадських будинках. Вентиляція призначена для забезпечення санітарно−гігієнічних і технологічних вимог.
Технологічне призначення вентиляції полягає у забезпеченні в приміщеннях чистоти, температури, вологості і швидкості руху повітря, виходячи з особливості технологічного процесу та умов схоронності предметів, матеріалів, апаратів і приладів.
Вентиляційною системою називають сукупність пристроїв для обробки, транспортування, подачі і видалення повітря. За способом спонукання руху повітря розрізняють системи вентиляції з природним спонуканням (з використанням природних сил−впливу вітру і гравітації) і з механічним спонуканням (із застосуванням вентиляторів, ежекторів та ін.).
Розрахунок вентиляції.
1. Визначаємо кількість тепла від організму людей:
де −кількість людей;
−кількість тепла виділення.
2. Визначаємо кількість тепла, що виділяє устаткування:
Qустат=860Nφ1φ2,
де −сумарна потужність устаткування, кВт;
−коефіцієнт одночасності роботи ();
−коефіцієнт, враховуючий витрати на тепло (−0.9).
3. Визначаємо кількість тепла, утворену джерелами освітлення:
Qocв=kES,
де −питоме тепловиділення на I люкс освітленості, ккал/лкм2г;
−мінімальне нормоване значення освітленості Е=ЗОО лк;
−площа приміщення.
4. Визначаємо тепло, що переноситься сонячною радіацією:
Qсон=Sqk,
де −сумарна площа вікон;
−сонячна радіація, передана через 1м2 осклянілості (залежить від широти місцевості та орієнтації вікон), =120-160ккал/м2г
−коефіцієнт, залежний від виду осклянілості, =1,15 (для вікон з подвійними плетіннями).
5. Визначаємо сумарну кількість тепла:
Q= Qл+Qустатp+Qосв+Сон.
6. Визначаємо необхідну продуктивність по холоду:
.
Ефективність вентиляційної установки визначається технічними випробуваннями перед пуском установки; періодично за графіком перевіряється якість монтажу, продуктивність, температура і вологість приточного повітря. Санітарно−гігієнічними випробуваннями перевіряється чистота повітря і метеорологічний режим у приміщенні.
Кондиціонування повітря
Кондиціонування повітря−це подача в приміщення очищеного від пилу і домішок повітря з визначеною температурою і вологістю. Кондиціонування застосовується для підтримки нормального мікроклімату в залежності від наявності у приміщенні джерел тепла і небезпеки перегріву.
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.