Методичні вказівки до самостійної роботи з дисципліни "Основи охорони праці", страница 14

Можливість одержання електричних травм має місце не тільки при дотику, але і через напругу кроку і через електричну дугу.

Електричний струм, проходячи через тіло людини, чинить термічний вплив, що призводить до набряків (від почервоніння, до обвуглювання), електролітичний (хімічний), механічний, що може призвести до розриву тканин і м'язів; тому всі електричні травми поділяються на:

·  місцеві;

·  загальні (електроудари);

·  електричні опіки (під дією електричного струму);

·  електричні знаки (плями блідо−жовтого кольору);

·  металізація поверхні шкіри (потрапляння розплавлених часток металу електричної дуги на шкіру);

·  електроофтальмія (опік слизової оболонки очей).

Загальні електричні травми (електроудари):

·  1 ступінь: без втрати свідомості;

·  2 ступінь: із втратою свідомості;

·  3 ступінь: без ураження роботи серця;

·  4 ступінь: з ураженням роботи серця й органів дихання.

Крайній випадок−стан клінічної смерті (зупинка роботи серця і порушення постачання киснем кліток мозку). У стані клінічної смерті знаходяться до 6-8 хв.

Причини поразки електричним струмом.

1. Дотик до струмопровідних частин, що знаходяться під напругою.

2. Дотик до відключених частин, на яких напруга може мати місце:

а) у випадку залишкового заряду;

б) у   випадку   помилкового   включення   електричної   установки   або неузгоджених дій обслуговуючого персоналу;

в) у випадку розряду блискавки в електричну установку або поблизу;

д) дотик до металевих не струмопровідних частин або зв'язаного з ними електричного устаткування (корпуса, кожуха, огородження) після переходу напруги   на   них   зі   струмопровідних   частин   (виникнення   аварійних   ситуацій−пробій на корпусі).

3. Ураження напругою кроку або перебування людини в полі розтікання електричного струму, у випадку замикання на землю.

4. Ураження  через  електричну  дугу  при  напрузі електричної установки вище 1кв, при наближенні на неприпустимо малу відстань.

5. Дія атмосферної електрики при газових розрядах.

6. Звільнення людини, що знаходиться під напругою.

Фактори, що впливають на результат ураження електричним струмом:

1. Рід струму (постійний або перемінний, частота 50Гц найнебезпечніша).

2. Величина сили струму і напруги.

3. Час проходження струму через організм людини.

4. Шлях або петля проходження струму.

5. Стан організму людини.

6. Умови зовнішнього середовища.

Кількісні оцінки:

1. В   інтервал   напруги   450−500   В,   поза   залежністю   від   роду струму, дія однакова:

−менше 450 В−небезпечніше перемінний струм;

−менше 500 В−небезпечніше постійний струм;

2. Кардіологічні   захворювання,   захворювання   нервової   системи   і наявність алкоголю в крові, знижують опір тіла людини.

3. Найбільш небезпечним є шлях проходження струму через серцевий м'яз і дихальну систему.

Характер впливу постійного і перемінного току на організм людини

І, мА	Перемінний (50Гц)	Постійний
0,5−1,5	Перемінний. Легке тремтіння пальців	Відчуттів немає
2−3	Сильне тремтіння пальців	Відчуттів немає
5−7	Судороги в руках. Легке тремтіння пальців	Відчутний струм
8−10	Не відпускає струм. Руки важко відриваються від поверхні, при цьому сильний біль	Посилення нагрівання рук
20−25	Параліч м’язової системи (неможливо відірвати руки)	Незначне скорочення м’язів рук
50−80	Параліч подиху	При 50 мА не відпускає струм
90−100	Параліч серця	Параліч подиху
100	Фібриляція (різночасне, хаотичне скорочення серцевого м’яза)	300 мА фібриляція

Фактори, що призводять до зменшення опору тіла людини: зволоження поверхні шкіри; збільшення площі контакту; час впливу.

Опір рогового (верхнього шару шкіри) від 10 до 100 кОм. Опір внутрішніх тканин 800-1000 Ом. Розрахункова величина  Ом.