5. Технічні засоби безпечної експлуатації електроустановок при переході напруги на нормальні неструмопровідні частини: захисне заземлення, занулення, захисне вимикання.
6. Організація безпечної експлуатації електроустановок, кваліфікаційні групи електробезпечності.
7. Надання першої допомоги при ураженні електричним струмом.
8. Принцип роботи захисного заземлення й область застосування. Вимоги і схема захисного заземлення.
9. Струм КЗ у системі занулення, повторне заземлення нульового проводу.
10.Захисне відключення. Види схем відключення. Час спрацьовування струмового захисту.
11. Відгородження струмопровідних частин, їхнє маркування і розміщення.
12. Проведення робіт в електроустановках з напругою до 1000 В. Переносний електроінструмент, електропроводка.
13. Вимоги до організації безпечного проведення робіт в електроустановках. Види і причини електротравм.
14. Перша допомога потерпілому при ураженні електричним струмом.
15. Вимоги до приміщень при експлуатації електроустаткування. Їхня класифікація.
4 ПРОМИСЛОВА САНІТАРІЯ І ГІГІЄНА ПРАЦІ
Фактори промислово-виробничого середовища впливають на стан здоров'я працівників, хоча в кожному конкретному випадку цей вплив на рівень здоров'я дуже складний. Тим більше, що вплив виробничого оточення на організм людини, особливо сьогодні, здійснюється на фоні погіршення якості навколишнього середовища−забруднення атмосферного повітря, питної води і продуктів харчування, неправильного способу життя, шкідливих звичок (зловживання спиртними напоями, паління, наркоманія та ін.).
Сучасні промислові підприємства являють собою комплекс виробництв, кожне з яких відрізняється своїм специфічним «спектром» шкідливостей. Окремі виробництва, цехи і ділянки, які розташовані на одній промисловій площадці, навіть при дотриманні її зонування і необхідної відстані між заводськими спорудами, своїм спектром шкідливостей перекривають шкідливості сусідніх виробництв (ділянок, цехів), через що працівники даного виробництва тією чи іншою мірою можуть піддаватися дії техногенних і природних факторів як власного, так і сусіднього виробництв. Найбільше цим факторам піддаються особи, які обслуговують виробниче устаткування, або працюють на різних виробничих ділянках: їхній організм зазнає дію не тільки всього комплексу професійних шкідливостей, але і метеорологічних умов, що коливаються. Водночас, як правило, насамперед враховується дія основного (негативного) фактора виробничого середовища.
Більш чітко цей фактор реалізується у формі професійних захворювань–патологічних станів людинии, що обумовлені роботою і пов'язані з надмірною напругою організму або несприятливим впливом шкідливих виробничих факторів.
В міру впровадження нових видів енергії, нових матеріалів і технологій, заміни застарілого устаткування і технологічних процесів, одні професійні хвороби зникають або частота їх значно знижується (наприклад, приглухуватість клепальників), інші, навпаки, починають переважати (наприклад, пневмоконіози електрозварників, хронічні інтоксикації у працівників приладобудування і машинобудування).
Вплив виробничих факторів не обмежується лише їхньою роллю як заподій–професійних або виробничих обумовлених захворювань.
Дія ряду факторів виробничого середовища може привести до ушкоджень порушення анатомічної цілісності або функції організму людини, викликати дискомфортні або екстремальні умови у трудовій діяльності працівників.
4.1 Параметри повітряного середовища виробничих приміщень
Основними факторами, що характеризують метеорологічні умови виробничого середовища, є температура, вологість, рухливість повітря, теплове випромінювання. Ці умови впливають на теплообмін організму з навколишнім середовищем. Незалежно від умов навколишнього середовища температура тіла людини зберігається постійної (36.6–37оС). Це явище називається терморегуляцією. Тривалий вплив на людину несприятливих метеорологічних умов різко погіршує її самопочуття, знижує продуктивність праці і часто приводить до захворювань.
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.