Усяка інтегральна крива системи (1.4) володіє тою чудовою властивістю, що в кожній її точці напрямок дотичною збігається з напрямком поля, визначеного системою (1.4) у цій точці.
Справді, записавши нормальну систему (1.4) у вигляді:
(1.9)
і підставивши замість розв'язання (1.2) системи (1.4), ми будемо
мати рівняння дотичної до інтегральної кривої (1.2), причому відрізки поля
напрямків є відрізками цієї дотичної в кожній точці поля.
Якщо в точці всі праві частини системи (1.4)
або деякі з них звертаються в невизначеність
, то
говорять, що в цій точці поле не визначене. Будемо вважати, що через таку точку
не проходить жодна інтегральна крива системи (1.4). Якщо інтегральна крива
(1.2) володіє тою властивістю, що
,
, ...,
при
, то говорять, що ця інтегральна крива
примикає до точки
.
Можна дати й механічне тлумачення нормальної системи (1.4) і її
розв'язку (1.2). Будемо розглядати незалежну змінну як час,
а систему значень невідомих функцій
,
, ...,
як
координати точки
- мірного простору, яке
називається фазовим простором
. Тоді система (1.4) має
вигляд:
.
(1.10)
Ця система визначає в кожен момент часу в даній
точці фазового простору
компоненти швидкості
точки, що рухається.
Задача знаходження розв'язання системи (1.10) складається у визначенні
величин ,
, ...,
, якщо дано, що при
координати
мали початкові значення
. Або іншими словами
знайти функції
, ...,
.
(1.11)
Звичайно при такому тлумаченні система (1.10) називається динамічною, а кожне її розв'язання (1.11) –рухом. Крива, описувана точкою при русі, називається траєкторією руху. Рівняння (1.11) – параметричні рівняння траєкторії руху. Вони визначають траєкторію як геометричне місце точок, але, визначаючи положення точки на траєкторії в будь-який момент часу, показують, як відбувається рух точки по траєкторії із часом.
Найбільший інтерес становить випадок автономної системи (1.6). Рівняння
цієї системи визначають стаціонарний рух середовища, швидкість у кожній точці
простору не залежить від часу й, отже, є постійною в цій точці протягом усього
часу. Розв'язання (1.11) залежить від довільних
постійних
– координат початкового положення точки,
траєкторія якої розглядається.
Якщо всі функції
в
рівняннях руху (1.11) являють собою константи
,
, ...,
, той
рух (1.11) вироджується в стан спокою
,
, ...,
,
а його траєкторія –
у точку .
Висновок: основною задачею інтегрування системи (1.10) є знаходження всіх рухів, обумовлених цією системою, і вивчення їхніх властивостей.
Приклад. Розв’язати
систему .
Розв'язання.
.
Таким чином, ця система визначає сімейство рухів виду ,
, де
й
–
довільні постійні. Для одержання траєкторії виключаємо із сімейства рухів
параметр
:
або
, де
. Тобто траєкторіями цих рухів служать
напівпараболи
, півосі
координат і початок координат (на малюнку стрілки вказують напрямок рухів при
зростанні
).
Для нормальної системи (1.4)задача Кошіставиться так: серед всіх розв'язків (1.4) знайти таке:
,
, ...,
,
(1.12)
у якому функції
при заданому значенні
незалежної змінної
приймають задані значення,
тобто:
,
, ...,
. (1.13)
При цьому називають, відповідно, початковими
значеннями незалежної змінної й шуканої функцій, а умови (1.13) – початковими
умовами задачі Коші.
Геометричне тлумачення задачі Коші: серед всіх
інтегральних кривих системи (1.4) знайти ту, котра проходить через задану точку
.
Механічне тлумачення задачі Коші для нормальної системи (1.10) з початковими умовами
,
, ...,
: (1.14)
із всіх рухів, обумовлених системою (1.10), знайти такий рух
,
, ...,
,
(1.15)
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.