Усяка інтегральна крива системи (1.4) володіє тою чудовою властивістю, що в кожній її точці напрямок дотичною збігається з напрямком поля, визначеного системою (1.4) у цій точці.
Справді, записавши нормальну систему (1.4) у вигляді:
(1.9)
і підставивши замість розв'язання (1.2) системи (1.4), ми будемо мати рівняння дотичної до інтегральної кривої (1.2), причому відрізки поля напрямків є відрізками цієї дотичної в кожній точці поля.
Якщо в точці всі праві частини системи (1.4) або деякі з них звертаються в невизначеність , то говорять, що в цій точці поле не визначене. Будемо вважати, що через таку точку не проходить жодна інтегральна крива системи (1.4). Якщо інтегральна крива (1.2) володіє тою властивістю, що , , ..., при , то говорять, що ця інтегральна крива примикає до точки .
Можна дати й механічне тлумачення нормальної системи (1.4) і її розв'язку (1.2). Будемо розглядати незалежну змінну як час, а систему значень невідомих функцій , , ..., як координати точки - мірного простору, яке називається фазовим простором . Тоді система (1.4) має вигляд:
. (1.10)
Ця система визначає в кожен момент часу в даній точці фазового простору компоненти швидкості точки, що рухається.
Задача знаходження розв'язання системи (1.10) складається у визначенні величин , , ..., , якщо дано, що при координати мали початкові значення . Або іншими словами знайти функції
, ..., . (1.11)
Звичайно при такому тлумаченні система (1.10) називається динамічною, а кожне її розв'язання (1.11) –рухом. Крива, описувана точкою при русі, називається траєкторією руху. Рівняння (1.11) – параметричні рівняння траєкторії руху. Вони визначають траєкторію як геометричне місце точок, але, визначаючи положення точки на траєкторії в будь-який момент часу, показують, як відбувається рух точки по траєкторії із часом.
Найбільший інтерес становить випадок автономної системи (1.6). Рівняння цієї системи визначають стаціонарний рух середовища, швидкість у кожній точці простору не залежить від часу й, отже, є постійною в цій точці протягом усього часу. Розв'язання (1.11) залежить від довільних постійних – координат початкового положення точки, траєкторія якої розглядається.
Якщо всі функції в рівняннях руху (1.11) являють собою константи , , ..., , той рух (1.11) вироджується в стан спокою
, , ..., ,
а його траєкторія – у точку .
Висновок: основною задачею інтегрування системи (1.10) є знаходження всіх рухів, обумовлених цією системою, і вивчення їхніх властивостей.
Приклад. Розв’язати систему .
Розв'язання.
.
Таким чином, ця система визначає сімейство рухів виду , , де й – довільні постійні. Для одержання траєкторії виключаємо із сімейства рухів параметр : або , де . Тобто траєкторіями цих рухів служать напівпараболи , півосі координат і початок координат (на малюнку стрілки вказують напрямок рухів при зростанні ).
Для нормальної системи (1.4)задача Кошіставиться так: серед всіх розв'язків (1.4) знайти таке:
, , ..., , (1.12)
у якому функції при заданому значенні незалежної змінної приймають задані значення, тобто:
, , ..., . (1.13)
При цьому називають, відповідно, початковими значеннями незалежної змінної й шуканої функцій, а умови (1.13) – початковими умовами задачі Коші.
Геометричне тлумачення задачі Коші: серед всіх інтегральних кривих системи (1.4) знайти ту, котра проходить через задану точку .
Механічне тлумачення задачі Коші для нормальної системи (1.10) з початковими умовами
, , ..., : (1.14)
із всіх рухів, обумовлених системою (1.10), знайти такий рух
, , ..., , (1.15)
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.