Кількість двійкових розрядів, n |
Діапазон даних, D2 (D10) |
Кількість чисел, К |
Інформаційна ємність |
1 |
0; 1 (0; 1) |
2 |
1 біт |
4 |
0000 ... 1111 (0...15) |
16 |
1/2 байт |
8 |
00000000 ... 11111111(0...255) |
256 |
1 байт |
16 |
0...0 ... 1...1 (0...б5535) |
65536 |
2 байт |
1.2.2. Машинне слово
Ємність оброблюваної інформації визначається для кожної ЕОМ розрядністю цифрових пристроїв у її складі. Аби підкреслити, що деяка ЕОМ за одним захом обробляє двійкове число певної довжини, його називають машинним словом; у мікропроцесорній техніці частіше вживаються слова довжиною 1 байт (рис. 1.5,а) і 2 байти. Можуть застосовуватися також слова половинної (півслово) або подвійної довжини. Якщо слова зберігаються в комірках пам'яті ЕОМ, то для звернення до них (наприклад, для зчитування) необхідно зазначити їх адреси – нумерацію комірок, де вони розташовані (рис. 1.5,б). Для адресування теж використовується двійкова система, проте занотовувати та вводити адреси зручніше в шістнадцятковій системі (табл.1.4). Якщо в комірці пам'яті зберігається слово в 1 байт інформації, то за допомогою одного двійкового розряду адреси можна звернутися лише до двох комірок (одна з них активізується нулем, друга – одиницею), тобто до 2 байт інформації, за допомогою 10 розрядів – до 1024 байт = 1 Кбайт, а 20 розрядів – до 1024 Кбайт=1 Мбайт.
Кількість двійкових розрядів, п |
Діапазон адрес, A16(A10) |
Кількість адрес |
Ємність адресованої пам’яті |
1 |
0; 1 (0; 1) |
2 |
2 байт |
4 |
0...F(0...15) |
16 |
16 байт |
8 |
00...FF (0...255) |
256 |
1/4 Кбайт |
10 |
000...3FF (0...1 023) |
210=1024 |
1 Кбайт |
12 |
000...FFF (0...4 095) |
4·210 |
4 Кбайт |
16 |
0000...FFFF(0...65 535) |
64·210 |
64 Кбайт |
18 |
00000...3FFFF (0...262 143) |
256·210 |
1/4 Мбайт |
20 |
00000...FFFFF (0...1 048 575) |
220 |
1 Мбайт |
У цьому розумінні йдеться про ємність адресованої пам'яті. Для адресування широко використовуються 16- (рис. 1.5,в) та 20-розрядні адреси, що дозволяють звертатися до пам'яті ємністю відповідно 64 Кбайт та 1 Мбайт. За допомогою наведеної таблиці легше розподілити пам'ять між окремими її блоками, наприклад, блок в 1 Кбайт із початковою адресою A700H закінчується адресою А700+3FF=AAFFH (див. рис. 1.5,б).
1.2.3. Форма зображення чисел з нерухомою комою
У форматі цілого числа зі знаком (рис. 1.5,г) один біт S (Sign – знак) призначається для знака: S=0 – число додатне, S=1 – від'ємне. Тому, наприклад, в однобайтовому слові на цифрову частину (модуль числа) залишається 7 біт, що становить діапазон зображуваних чисел від 1.11111112=-12710 до 0.11111112=+12710 (крапкою умовно відокремлено знаковий біт) або за модулем 0...12710.
Дробове число подається в такому ж форматі (див. рис. 1.5,г), проте кома фіксується звичайно після знакового біта, тобто все число довжиною n біт сприймається як дріб: знаковий біт розташований у цілій частині, а решту m=n-1 розрядів дробової частини займає модуль числа. Отже, дані мають вписуватися до розрядної сітки шляхом добору масштабних коефіцієнтів. Таке подання чисел називають зображенням з нерухомою (фіксованою) комою. Найбільше число при цьому становить Xмакс=0.1...1=1-2-m (як і в десятковій системі, наприклад, 0,999=1-10-3), а найменше за модулем зображуване число, відмінне від нуля, Xмiн=0,0...01=2-m, тобто діапазон зображуваних чисел за модулем становить Xмiн...Xмакс=2-m...1-2-m.
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.