Використовувати один стандартний метод виміру в такому широкому діапазоні неможливо, тому весь діапазон частот умовно розбитий на чотири піддіапазони, в межах яких неможливе застосування частотних методик. Наприклад:
1) у діапазоні НЧ 0,1 – 50 кГц використовуються звичайно "мостові методи" виміру;
2) у діапазоні ВЧ (у радіочастотному діапазоні) 50 кГц – 100 МГц використовуються методи: резонансний метод порівняння; заміщення; розстройки контурів; биття та ін.;
3) у діапазоні СВЧ (108-1010 Гц) використовуються спеціальні хвилеводно-резонансні методи виміру;
4) у діапазоні вище 10 Гц (у субміліметровому діапазоні) використовуються явища відображення і переломлення радіохвиль від поверхні досліджуваного матеріалу;
У радіочастотному діапазоні найбільш простим у технічному виконанні і достатньо точним є резонансний метод порівняння.
2.3 Опис лабораторної установки
Параметри і tg вимірюють резонансним методом за допомогою куметра (рис. 2.1).
Рисунок 2.1 – Зміцнена схема куметра Е4-4
Схема прибору включає:
- генераторний блок ВЧ 50 кГц – 30МГц;
- вимірювальний послідовний резонансний контур;
- генератор калібровки з діленням напруги;
- два лампових вольтметра;
- блок споживання.
Напруга від ВЧ генератора через місткісне ділення зв’язку С і С вводиться в вимірюваний контур L, C – змінну котушку індуктивності можна уявити як контур, який складається із L, C і г (рис. 2.2).
При підключенні до налаштованого еталонного контуру конденсатора місткістю Сх й активним опором гх резонансна частота контуру знизиться, а добротність контуру відповідно зменшиться.
Рисунок 2.2 – Еквівалентна схема метода виміру
2.4 Порядок виконання роботи і методичні вказівки з ії виконання
1.Приєднати еталонну котушку згідно даному піддіапазону до клем L.
2. Перемикач шкали Q поставити в положення малого рівня добротності.
3 Установити частоту, на якій повинні бути проведені вимірювання. (50 Гц, 1000 Гц, 50 кГц, 100 кГц, I МГц, 3 ГГц и 10 ГГц).
4. Ручкою "калібровка" встановити стрілку прибору на червону риску і потримати її в цьому положенні під час виміру на кожному піддіапазоні.
5. Повертаючи ручку вимірюваного конденсатора "С, pF", налаштовувати контур у резонанс на максимум відхилення Q – вольтметра і відраховувати величину C за відповідною шкалою, яка вказана перемикачем шкали Q.
6. Відрахувати показники: f, Q, С, L.
7. Підключить до клем С досліджуваний діелектрик, який являє собою активний і реактивний опори, що вносяться в еталонний послідовний вимірювальний контур.
8. Повертаючи ручку вимірювального конденсатора "Місткість, pF", вторинно налаштувати контур у резонанс на максимум відхилення Q вольтметра.
9. Відрахувати нові значення Q і С для досліджуваного матеріалу.
10. Отримані результати записати в табл. 5.1.
11. Провести вимірювання за п.п. 4, 5, б, 7, 8, 9 для кожного значення частоти.
Таблиця 2.1 – Результати вимірів
Марка досліджуваного матеріалу |
Пара-метри етало-нного конту-ру |
Геомет-ричні розміри досліджуваного зразка |
Міст-кість дослі-джува-ного зразка |
Параметри резонансного контуру з досліджува-ним зразком |
tg |
|||||||
tg |
||||||||||||
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.