Методичні вказівки до лабораторних робіт з дисципліни "Матеріали мехатронних пристроїв", страница 27

5.  Назвати основні провідникові матеріали, які мають високий електричний спротив. Навести області їхнього використання у виробах мехатроніки.

6.  У чому полягає явище надпровідності? Назвати основні надпровідникові матеріали. Вказати області їх використання у виробництві ЕА.

7.  Дати визначення кріопровідників. Назвати області їхнього використання у виробництві ЕА.

8.  Пояснити явище електропровідності в металах.

9.  Пояснити залежність вимірювання спротиву металічних матеріалів при вимірюванні температури.

10. Дати визначення величині, яку називають питомим спротивом. Навести формулу, за якою він визначається.

7 ВИЗНАЧЕННЯ ХАРАКТЕРИСТИК МАГНІТНИХ МАТЕРІАЛІВ, ЯКІ ВИКОРИСТОВУЮТЬ У ВИРОБНИЦТВІ ЕЛЕКТРОННИХ АПАРАТІВ

7.1 Мета роботи

Дослідження кривої намагнічування магнітних матеріалів.

Дослідження залежності магнітної проникливості від напруги магнітного поля, залежності магнітних втрат від напруги магнітного поля і частоти.

7.2 Методичні вказівки з організації самостійної роботи студентів

Перед виконанням лабораторної роботи студент повинен:

–  вивчити викладений у методичних вказівках метод проведення досліджень;

–  розібратися в процесах намагнічування;

–  вивчити роботу досліджуваного пристрою;

–  зрозуміти послідовність операцій у проведеному дослідженні;

–  підготовити протокол для запису результатів;

–  отримати у викладача допуск до виконання роботи й конкретне завдання до розрахункової частини роботи;

–  при підготовці до лабораторної роботи необхідно ознайомитися з теоретичним матеріалом, що викладений у [6, с. 296...357, 7, с. 352...396.].

4.3 Опис лабораторної установки

При поміщенні будь-якої речовини в магнітне поле вона набуває магнітний момент М. Магнітний момент віднесений до одиниці об’єму речовини називають намагніченістю Jm.

                                                                  Jm =M/V.                                      (7.1)

Намагніченість є векторною величиною: в ізотропних точках вона направлена або паралельно, або антипаралельно напрузі зовнішнього магнітного поля Н. Намагніченість і напруга магнітного поля пов’язані відношенням:

                                                                 Јm = km • Н,                                 (7.2)

де km – безрозмірна величина, яка характеризує здатність конкретної речовини, що поміщена в магнітне поле, намагнічується і називається магнітною сприйнятливістю.

У магнітному полі з напругою Н магнітні властивості речовини характеризуються, крім приведених вище, наступними величинами: магнітним потоком Ф, магнітною проникливістю μ, відносною магнітною проникливістю μґ, магнітною індукцією В.

Магнітна індукція В – це середнє результативне магнітне поле в речовині. Магнітна індукція залежить від напруги магнітного поля Н і намагніченості Jm й визначається сумою магнітних індукцій зовнішнього й власного магнітних полів:

                                               В = В0 + Ввн ≤ μ0Н + μ0 Jm ,                     (7.3)

де μ0 = 4π•107 – магнітна постійна.

Магнітна проникливість μ речовини характеризує зв’язок між магнітною індукцією В та напругою магнітного поля Н в речовині й визначається виразом:

μ = В/ (μ0•Н).                                       (7.4)

Напруга магнітного поля Н – це силова характеристика магнітного поля, яка визначає в речовині той вклад у магнітну індукцію, який дають зовнішні джерела поля. Це векторна величина, яка може бути виражена, як:

                                                         Н = В/μ0 – Jm.                                      (7.5)