Іншими словами, мовна метафора створюється на основі конотацій, що супроводжують слово в його «звичайному» вжитку, тому її мотивування прозоре, легко запам'ятовується завдяки фоновим знанням, легко входить у синтаксичні структури [21:174]. Приклади підібрано автором курсової роботи :
Sleeve – шланг.
Frog – стійка-башмак
Bed – грядка, місце, що займає плід у стручку.
Eye – вічко (брунька).
Beak – носик (витягнута частина плоду).
Wing – крило (у бобових).
Bell - чашечка (квітки).
Bag – здобич (улов).
Мовна метафорична номінація стихійна, але підлягає систематичному вивченню як узаконений факт мови. Вона закладена у самій природі мови та досліджується лінгвістикою як комплексна проблема, що має відношення до різних галузей: лексикології, семасіології, теорії номінації, психолінгвістики. Мовну метафору ще називають узуальною, загальновживаною, мертвою. Вона представляє собою готовий елемент лексики: подібну метафору не треба кожен раз створювати, вона часто-густо відтворюється у мовленні без усвідомлення мовцем фігурального змісту первинних слів [8:67].
Мовленнєва метафора «виходить» із конкретного тексту і завжди пов'язана з ним, оскільки конотативні ознаки, що служать мотивом для переосмислення словесного значення, фокусуються лише в рамках даного лексичного набору (речення чи цільового тексту). Такі конотації зазвичай відображають не колективне, а індивідуальне бачення світу, тому вони суб'єктивні й випадкові щодо загального знання [21:174].
Мовленнєва метафора часто являється результатом точного адекватного вираження думки [12:128]:
Killedsoil – виснажений, позбавлений життя, «мертвий» ґрунт.
Hostplant – рослина-хазяїн.
Deadripeness – повне дозрівання, перезрілість.
Deadseed – насінина, що не сходить.
Coldshow – демонстрація тварини у спокійному стані.
Worn-out wine – “вмираюче” вино.
Deadend – глухий кінець (трубопроводу).
Volunteer – рослина-самосів.
Н.Д. Арутюнова відзначає наступні характерні риси мовленнєвої метафори: злиття у ній образу та змісту, контраст з тривіальною таксономією об’єктів, апеляція до уяви, а не до знання, вибір найкоротшого шляху до суті об’єкту.
Таким чином, доволі важко встановити чіткі межі між мовленнєвою та мовною метафорами, особливо у науково-технічному тексті. Різниця частіше сприймається на інтуїтивному рівні, а не усвідомлено. Мовленнєва метафора завжди має бути оригінальною, свіжою. Вона суб’єктивна та краще сприймається у контексті. Подібна метафора часто виступає семантичним новоутворенням, а тому її значення може бути не очевидним для читача. Мовна метафора набуває відтінку штампованості, “стертості”. Такі метафори у більшості своїй зафіксовані у словниках. Ми вживаємо їх щодня у різних сферах життя, навіть не усвідомлюючи, що це взагалі метафори.
РОЗДІЛ II
МЕТАФОРА ЯК ПЕРЕКЛАДАЦЬКИЙ ФЕНОМЕН
2.1 Переклад метафоричних термінів
У науково-технічних матеріалах використовується не лише термінологічна та спеціальна лексика. У них зустрічається велика кількість загальнонародних слів, що вживаються у будь-яких функціональних стилях. Науково-технічний текст виявляється іноді аж ніяк не нейтрально-об’єктивним. Іноді образні мовні засоби проникають у наукові твори, так як науковий стиль прагне не лише точності, але й переконливості, доказовості. Іноді образні засоби необхідні для реалізації вимог дохідливості висловлювання[18:120].
Перекладач зустрічається з необхідністю передати різноманітні виражальні засоби, що були використані у вихідному тексті, набагато частіше, ніж може здатись на перший погляд. Найбільш характерною стилістичною одиницею являється метафора, переклад якої має ряд своїх особливостей та потребує перетворень певного роду, що допомагають зберегти або модифікувати вихідну інформацію [15:237].
Розглянемо декілька основних правил перекладу метафори, що їх рекомендує Т. А. Казакова. Наведені нижче правила скоріше стосуються художніх метафор, а не метафоричних термінів,однак незайвим буде мати їх на увазі і при перекладі метафор науково-технічного тексту:
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.