Очевидно, що для розуміння та перекладу образних фраз, які зустрічаються у науково-технічних текстах, перекладачу недостатньо мати знання в області термінології та спеціальної лексики. Він також має добре володіти усіма багатствами мов, з якими йому доводиться мати справу [18:120].
Труднощі, що виникають при перекладі образних висловів, змушують виділяти їх у тексті як самостійні одиниці. Перш за все, слід пам’ятати, що при перекладі образного виразу слід прагнути охопити його зміст в цілому, з’ясувати денотат, а то й підґрунтя, що послугувало причиною виникнення даного виразу, перш ніж обирати той чи інший варіант перекладу.
ВИСНОВКИ
Шляхом вирішення поставлених задач, ми дослідили природу метафори, представивши її визначення з точок зору різних дослідників, спробували узагальнити ці визначення та охопити усі характерні риси метафоричних термінів, семантичні та стилістичні особливості, які характерні для метафори у науково-технічному тексті.
Отже, ми дійшли висновку, що метафора – досить розповсюджене явище у науково-технічному тексті. У рамках науки, що стрімко розвивається та виявляє нагальну потребу у наданні назв новим явищам, метафора є продуктивним засобом термінотворення шляхом переносу назви з існуючого лексикону на нові явища. Попри розповсюджену думку, що функціональний стиль науки не допускає образних виразів, метафора дуже часто зустрічається у цій сфері і у якості словесних образів, що полегшують розуміння, додають переконливості, лаконічності.
Ми розглянули структурні особливості метафор та дійшли висновку, що найбільшу продуктивність у термінотворенні показує номінативна та когнітивна метафори. Саме вони є найбільш розповсюдженими у науковому дискурсі, а тому являються основним предметом нашого дослідження. Набагато рідше у науково-технічних текстах зустрічається образна метафора, яка, тим не менш, має найбільшу стилістичну цінність.
Досліджуючи семантичні особливості метафор, ми розглянула особливості мовної та мовленнєвої метафори. Ми з’ясували, що мовленнєва метафора завжди свіжа та оригінальна, часто виступає семантичним новоутворенням. Що стосується мовної метафори, то вона характеризується відтінком “стертості” та зазвичай фіксується у словниках.
У другому розділі курсової роботи, ми розглянули різні способи перекладу метафоричних термінів, спираючись на їх семантичні особливості. Проаналізувавши переклад уривків з науково-технічних текстів аграрної тематики, ми з’ясували, що мовна метафора не створює особливих труднощів при перекладі. Однак, слід бути уважним при перекладі метафоричних термінів, що містять інші усталені образи у мові перекладу.
Переклад за допомогою метафоричного слова, або ж калькування, є найпростішим варіантом перекладу мовленнєвих метафор, який, окрім того, дозволяє зберегти образність. Однак, часто вимоги українського науково-технічного тексту виявляються більш строгими, аніж англійського, в результаті чого перекладач вимушений вдаватись до описового перекладу, або перекладу неметафоричним словом.
У курсовій роботі ми також приділили увагу образним виразам, що дедалі частіше вживаються у науковому дискурсі. При перекладі подібного виразу дуже важливо з’ясувати його денотат, а також намагатись сприймати вислів як єдине ціле, а не по частинам.
Проаналізувавши фактичний матеріал під час розгляду більшості прикладів, можна також зробити висновок, що метафоричність в українській мові не є поширеним явищем, на відміну від англійської, де метафори можна зустріти досить часто. Тому, на нашу думку, контекстуальний переклад є найбільш адекватним засобом передавання метафоричних засобів науково-технічних текстів.
ЛІТЕРАТУРА
1. Англо-український словник з агрономії / Сост. Герман Л., Шульга І. / Харк. нац. аграр. ун-т ім. В.В. Докучаєва. Харків: 2008. – 63 с.
2. Антонюк М.О. Метафора та її роль у мовній картині світу // Мовні і концептуальні картини світу: Зб. наук. пр. – К.: Київський університет імені Т. Шевченка, 2002. — № 7. — С. 15—19.
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.