Характеристика дієслова як частини мови. Словотвір дієслів німецької мови, страница 8

Група дієслів з чисто каузативності значенням у сучасній німецькій мові не численна. Такі: legen (від liegen), setzen (від sitzen), tränken (від trinken), senken (від sinken), sprengen (від springen), führen (від fahren), schwemmen (від schwimmen), löschen- гасити (від сильного дієслова löschen – гаснути, в даний час вживається тільки з префіксом er- erlöschen), schmelzen - плавити (від сильного дієслова schmelzen - танути, розплавлятися) і деякі інші.

У величезній більшості випадків каузативні за походженням дієслова втратили свою специфічне семантичне забарвлення у зв'язку з тим, що відповідний місцями дієслово зникло з ужитку або тому, що вони самі перетерпіли значну зміну значення.

Так, в минулому каузативними дієсловами були leiten (від andlidan - йти; пр.: leiden - страждати), neigen (від mhdnigen, зараз витісненого дієсловом sich - нахилятися), brennen (в минулому перехідне дієслово, що потім змінило значення і витіснило mhd bringen, від якого він утворився), rennen - в минулому перехідне дієслово зі значенням (einPferd) antreiben, внаслідок зміни значення стало неперехідним і витіснило у цьому значенні дієслово rinnen мчати, від якого він був утворений і т. д.

В інших випадках, навпаки, слабке дієслово зближується семантично з сильним, представляючи собою як би каузативне по відношенню до нього, насправді ж сходить етимологічні до іншого (зазвичай родинному) слову. Так, наприклад, дієслово stellen, каузативний з семантичною точкою зору стосовно stellen, сходить до іменника Stallзі значенням місце стоянки.

Каузативні дієслова, як правило, належать до вельми вживаних дієслів, більшість з яких входять в основний словниковий фонд. Однак як словотворча модель, вони вже давно непродуктивні і все більше втрачають свою семантичну особливість, змішуючись з іншими семантичними типами перехідних і неперехідних слабких дієслів. "Примусовість" частково може бути виражена в сучасній німецькій мові аналітичними формами з lassen і machen, пр.: legen і liegen, lassen; setzen і sitzen; machen і т. д., однак значення цих конструкцій не співпадає повністю із значенням каузативних дієслів.

Беpсуфіксне утворення дієслів від іменних основ

Сутність даного способу словотворення полягає в тому, що ім'я "дієсловиться", переходить в лексико-граматичний клас дієслів без участі спеціального словотвірного афікса, тобто фактично без зміни своєї словотворчої основи. Багато лінгвістів зараховують суфікс інфінітива - ... до словотворчих суфіксів, що не позбавлено деякої підстави, оскільки інфінітив є основною формою дієслова, що виражає найменування самої дії або стану. Однак, оскільки суфікс інфінітива не бере участь в відмінюванні, тобто в граматичних змінах дієслова, він не належить до словотворчої основи дієслова. Фактично прикметник ..... і дієслово ... або іменник .... і дієслово ... мають спільну словотворчу основу ... або ... . Тому суфікс інфінітива - ... з більшим правом може бути віднесений до граматичного, ніж до словотворчого суфіксу.

Перехід іменної основи в дієслово без словотвірного афікса деякі німецькі лінгвісти (В. Хенце) називають за аналогією з субстантивацією і ад'єктивація "вербалізацією".

Необхідно відзначити, що з граматичної точки зору цей процес має ряд специфічних особливостей в порівнянні з іншими типами переходу слів з одного граматичного класу в

інший дякуючи кореневій відмінності між іменем і дієсловом. Необхідно, далі, відзначити, що сам характер цього процесу якісно змінився протягом історії німецької мови.

Слід розрізнити вербалізацію основ прикметників і вербалізацію основ іменників.

Перехід прикметника в дієслово відображає складний семантичний процес перетворення найменування якості або властивості предмета в найменування стану суб'єкта. У граматичному плані цей процес виражається в тому, що прикметник набуває дієслівні граматичні категорії і виконує функцію присудка. Дієслова даного типу чітко поділяються на дві групи перехідних і неперехідних дієслів.