Ця модель розвинена сильніше, ніж попередня. Вона, перш за все, розрізняє три групи залежно від ставлення першої НС: а) до об'єкта в аккузатіві (Fussboden - blank); б) до суб'єкта (weil die Beleidigten kaltbleiden: die Beleidigten - kalt);
с) до другої НС (arbeiten - kurz);
Кожна група розчленовується ще залежно від семантичного відношення, існуючого між обома НС.
Деривація
Дієслівні деривати в цілому майже всі мають слабке відмінювання. Існують кореневі субстантивовані виробляючі основи (як у askern, färben), а також похідні деривати (правда, визначених типів, так, напр., Nomina agentis на-er, Nomina agentis на-el.
Субстантивовані префіксальні утворення не є виробничими основами дієслівних дериватів; в цих випадках необхідним стає дієслівний префікс (Unkraut - ver-unkrauten).
Синтаксично - семантична класифікація відсубстантивованих дієслів залежно від синтаксичної функції виробничого іменника у відповідних пропозиціях виглядає наступний чином:
1. Іменник в якості предикатива, що відноситься до суб'єкта: er schauspielert - er ist einverhält sich wie ein Schauspieler; сюди ж відносяться деривати від найменувань тварин (здебільшого у переносному сенсі): hamstern, unken, ochsen.
2. Іменник в якості предикатива, що відноситься до об'єкту: er knechtet ihn - er macht ihn zum Knecht; сюди ж відносяться, напр., Schroten. Більше вживані тут префіксальні дієслова (verschrotten,-trusten) і дієслова з -ieren (skizzieren).
3. Іменник в якості обставини, а саме:
а) з «орнативним значенням» («versehen mit») - ehren, kennzeichnen, zuckern;
б) з «інструментальним значенням» - baggern ("mit dem Bagger arbeiten"), bürsten, trommeln, gondeln;
в) з «локальним значенням» - thronen, landen;
г) з «привативним значенням» - («entfernen») - schälen; flöhen.
4) Іменник в якості афінірованого об'єкта - kalben, keimen, rosten.
Прикметник в якості виробничої основи:
Цей тип розвинений слабкіше, ніж попередній. За своїм словотворчим значенням розрізняються:
1) фактитивні дієслова (об'єкт набуває якість, виражене прикметником) - bessern, glätten. Дієслова перехідні. Голосний основи, здатний приймати умлаут, як правило, його має.
2) інхоативні дієслова (суб'єкт набуває якість, виражену прикметником, або переходить у відповідний стан, що не виступає об'єктом якоїсь дії) - faulen, reifen.
Суб'єкт набуває якість, виражену прикметником (можливий предикат з ist - kranken.
Дієслівна виробнича основа:
Тут діє імпліційна деривація. Дериваційне ставлення формально виражається в зміні гласної основи (Umlaut, Hebung, Sekung). Модель більше не продуктивна, однак, відповідні утворення ще представлені в словниковому складі і можуть розглядатися як словотвірний тип. Мотивуючою виробничою основою частіше є сильне дієслово, дериватом - слабке. Словотвірні значення - «каузативності». Таким чином, проаналізувавши способи словотворення дієслова в німецькій мові, приходимо до висновку, що найбільш продуктивним способом словотворення є словоскладання. Також у системі словотвору дієслова є ті способи словотворення, які зараз не продуктивні, але такі словотворчі конструкції представлені в сучасній німецькій мові, тому вони можуть розглядатися як окремий словотвірний тип.
Розділ 2
2.1 Безсуфіксне утворення дієслів
Безсуфіксне утворення дієслів від інших дієслівних основ
У сучасній німецькій мові збереглася група сучасних німецьких дієслів, утворених з основ сильних дієслів (за участю умлаута). Це так звані "каузативні" або "фактитивні" дієслова (kausative, faktitiveVerben, Bewirkungswörter); в українській лінгвістичній літературі їх іноді позначають терміном "дієслова примусово значення". Каузативні дієслова виражають як би примус виконати ту дію, яка передається відповідним сильним дієсловам: legen змусити лежати, setzen змусити сидіти і т. д. Найдавніші зразки цих дієслів сходять до дієслів першого класу в древньонімецькій мові, чим і пояснюється наявність умлаута в словотворчої моделі.
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.