Характеристика дієслова як частини мови. Словотвір дієслів німецької мови, страница 6

До похідних дієслів слід відносити кілька різноманітних словотворчих типів, а саме:

1. Прості (або складні) за формою дієслова, які утворені від інших дієслівних або іменних основ і не втратили семантико-етимологічних зв'язків з останніми, типу legen, grünen, schmieden, ratschlagen.

2. Віддієслівні і відіменні суфіксальні утворення, типу: lächeln, hausieren.

3. Дієслова з префіксами be-, ge-, ent- (emp-), ver-, zer-, er-, miß-, типу: besprechen, entfliehen та інші.

4. Дієслова з напівпрефіксами (прийменниками - прислівниками), типу: aufstehen, ankommen.

5. Особливим (змішаним) типом похідних дієслів слід вважати дієслова, утворені за допомогою взаємодії вербалізації іменних основ і префіксації, типу beflügeln, erblinden та інші.

Дієслово являє собою в сучасній німецькій мові досить продуктивний, постійно оновлюючий клас слів. Вони утворюються на основі численних слів основного словникового фонду: дієслів та імен.

При словоскладанні а так само при з'єднанні з префіксом або напівпрефіксом дієслово зберігає свій тип відмінювання: nehmen (a, o), teilnehmen (a, o), vernehmen (a, o), annehmen (a, o); lernen (lernte, gelernt), kennenlernen (lerntekennen, kennengelernt), erlernen (erlernte, erlernt), auslernen (lernteaus, ausgelernt).

При безсуфіксному утворенні дієслів з інших дієслівних та іменних основ, а так само при суфіксації утворюються тільки слабкі дієслова. Таким чином особливо інтенсивно

зростаючим класом є клас слабких дієслів; сильні дієслова розвиваються тільки за рахунок словоскладання, префіксації, напівпрефіксаціі.

Способами дієслівного словотвору є:

1) безсуфіксне утворення дієслів від інших дієслівних основ;

2) безсуфіксне утворення дієслів від іменних основ;

3) суфіксація;

4) словоскладання;

5) префіксація;

6) утворення дієслів за допомогою напівпрефіксів (прийменників-прислівників);

7) безсуфіксне утворення дієслів від іменних основ при одночасному приєднанні префікса (або напівпрефікса);

Словотворчими засобами є: суфікси, що беруть участь в утворенні всіх дієслівних форм (на противагу суфіксу -en), префікси і напівпрефіксів. В якості засобу, супутнього безсуфіксному утворенню дієслів від дієслівних та іменних основ, а іноді і суфіксальному утворенню, слід назвати умлаут корінного голосного.

Словоскаладання

Дієслівні основи типу: дієслівна основа + дієслівна основа + еn (schwatzlachen) підпорядковується сильним функціональним обмеженням. Менш обмежене вживання також щодо малопродуктивних і малочастотних моделей: інфінітив + інфінітив, де в якості другої НС краща група певних дієслів:-bleiben (bestehen-, haften-). Подібно вживаються моделі - причастя II + інфінітив: bekanntmachen, gefangennehmem.

Іменник в якості першої НС:

Утворення, які сюди відносяться в основному виявляють семантичні відносини, можливі між предикатом і об'єктом (обставиною): ефіцівований об'єкт (formgeben), афіцівований об'єкт (kegelschieben, schritthailen), інструментальний (radfahren), локальне відношення (kopfstehen), модальне відношення (kettenrauchen) та інші.

Від дієслівних композитів з іменником слід відрізняти деривати, утворені від субстантивних композитів (від Bildhauer - bildhauern, від Frühstück - frühstüсken).

У багатьох випадках композит з субстантивованим інфінітивом слід вважати мотивуючої виробляючою основою: kopfrechnen ← das Kopfrechnen ← im Kopf rechnen та інші. Іноді слід допустити наявність двох дериваційних відносин. Нарешті, треба відзначити існування «дефразеологічної деривації».

Більшість цих дієслів має лише зачатки дієслівної парадигми або її зовсім у них немає; в якості «нормальних», в першу чергу, можна вважати інфінітивні форми, фінітні тільки за відомих умов, а саме в підрядному реченні, де вони не порушують правил побудови німецького пропозиції .

Прикметник (і ад'єктивний прислівник) в якості першої НС: