Характеристика дієслова як частини мови. Словотвір дієслів німецької мови, страница 5

У "Граматиці німецької мови" Н. Г. Гадд  і Л. Я. Браве під редакцією акад.  Л. В. Щерби ми знаходимо заслуговуючу на увагу спробу розмежувати відокремлювані приставки і перші частини складних дієслів. Однак дозвіл даного питання не може рахуватися до кінця задовільним: до перших членів складних дієслів вони відносять, крім прикметників, іменників і дієслів, також і прислівники, що представляють собою по своїй структурі "тільки дещо більш складні приставки" типу herab, hinab, voran, zuwider і т. д.

Цікаво відзначити, що утворенню дієслів з іменних основ, при одночасному приєднанні префікса, типу erblinden, beflügeln, як правило, не приділяється уваги.

У дійсності, точне визначення словотворчої форми дієслів викликає в ряді випадків труднощі. По перше, на ряду з іншими дієсловами, тобто не утвореними від інших слів, у сучасній німецькій мові є значна кількість дієслів, утворених без участі афікса, від іменних і дієслівних основ і не втративших семантико-етимологічних зв'язків з останніми: ці дієслова за формою нічим не відрізняються від кореневих, оскільки складаються з одного кореня (з суфікса -en в інфінітиві). Такі віддієслівні утворення типу: legen (від liegen - lag), setzen (від sitzen - saß), grünen (від grün), schmieden (від     Schmied) і т. д. При цьому група відіменних утворень  даного типу безперервно зростає.

Очевидно такі дієслова - за формою прості, тобто складаються з одного кореня, але утворені від інших основ і не втратили семантико-етимологічних зв'язків з останніми, слід вважати особливим типом похідних слів, хоча й іншим, ніж тип дієслів, утворених від дієслівних та іменних основ за допомогою словотворчих суфіксів -el, -ier та інші. На приклад: lächeln, stolzieren і т. д.

Примітка: У ряді випадків в дієслово переходить складне ім'я, наприклад: ratschlagen, handhaben, wortwechseln  і т. д.

Другим ускладненням є те, що крім дієслів з невідокремлюваними префіксами be-, ge-, ent-, emp-, ver-, zer-, er-, miß-, хоча і підходящими частково до самостійних слів, але в даний час вони безсумнівно відносяться до морфем, і складних дієслів-зрушень з першими компонентами: іменниками (teilnehmen), прикметниками (freisprechen), прислівниками (emporsteigen), дієприкметниками і інфінітивами (bekanntmachen, kennenlernen) є велика кількість дієслів з першим компонентом - прийменник-прислівники типу: aufstehen, ankommen, zunehmen і т. д. Якщо дієслова з be-, ge-, ent-, emp-, zer-, ver-, er-, miß- безумовно є похідними (тобто засновані за допомогою префіксів-морфем), а дієслова з першими компонентами - знаменними частинами мови - складними дієсловами (зрушеннями), то дієслова з прийменниками-прислівниками не можна беззаперечно віднести ні до тих, ні до інших. За своїм походженням їх перші компоненти являють собою слова, самостійні лексичні одиниці. Проте в даний час вони часто є омонімами не тільки прислівників, але і прийменників, що утворилися з цих прислівників. За своїми семантичним даними вони близько сходяться з справжніми префіксами, проте відрізняються від останніх не тільки лексичною, а й формальною самостійністю (наголос, відокремлюваність).

На підставі ряду моментів їх слід вважати своєрідними дієслівними напівпрефіксами (хоча вони істотно відрізняються від іменних напівпрефіксів), а утворення при їх допомозі дієслова - особливим типом похідних слів.

Нарешті слід зазначити, що за допомогою як префіксів, так і напівпрефіксів можуть утворюватися дієслова від іменних основ (erfrischen, auffrischen), які уявляють собі результат особливого типу словотвору: взаємодії вербалізації (тобто переходу імені в дієслово без допомоги словотворчих суфіксів) і префіксація (або напівпрефіксація).

Отже, підсумовуючи все сказане про особливості словотвірної форми німецьких дієслів, ми приходимо до наступних висновків:

До складних дієслів належать дієслова з першим компонентом - іменником, прикметником, прислівником, причастям або інфінітивом.