МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УКРАЇНИ
(Київський політехнічний інститут)
Кафедра електронних приладів та пристроїв
КУРСОВА РОБОТА
З ДИСЦИПЛІНИ “ЕЛЕКТРОННА ТА ІОННА ОПТИКА”
Викладач
Студент
Група ДЕ-01
Київ-2012
Практичне дослідження теоретичних положень розділу курсу «Електронна оптика електростатичних полів» на основі математичного моделювання процесів руху заряджених часток в аксиально-симетричних електростатичних полях.
У електронній оптиці дуже важливу роль грають електростатичні поля, які володіють симетрією обертання, тобто симетричні відносно деякої осі. Виявляється, що такі аксіально-симетричні поля здатні створювати електронні зображення і грають відносно електронних пучків ту ж роль, яку грають відносно світлових пучків заломлюючі середи, обмежені поверхнями обертання. Тому дослідження аксіально-симетричних полів
Розглянемо електричне поле, яке задовольняє одній єдиній умові: воно є симетричним відносно осі z. Таке поле може бути утворене, наприклад, двома соосними циліндрами або діафрагмами, що мають постійні, але не рівні потенціали.
U1 U2 U1 U2
z z
Мал. 1.1. Розподіл потенціалу.
Розподіл потенціалу в такому полі, представленому в циліндричній системі координат (r, z,j), буде функцією лише відстані по осі симетрії z і відстані від осі симетрії r. Воно не буде залежати від азимутальної координати:
U = f(z, r), . (1.1)
Природно, що картина поля буде повністю визначена, якщо відомий розподіл потенціалу в одній з так званих меридіональних площин, т. е. в площині, що проходить через вісь симетрії поля. Крім того, ясно, що в такому полі U(z, r)=U(z,-r), т. е. аналітичний вираз, що описує таке поле, може містити тільки парні міри r.
У полі, вільному від зарядів, розподіл потенціалу задовольняє рівнянню Лапласа, яке в циліндричній системі координат для випадку аксиально-симетричного поля має вигляд:
(1.2)
Розв’язок рівняння (1.2) для аксиально-симетричного електричного поля може бути виражене у вигляді парної функції:
(1.3)
Фізичне значення функції вельми просте. Якщо в (1.3) покласти r=0, то , т. е. являє собою розподіл потенціалу вздовж осі симетрії поля.
З рівняння (1.3) видно, що розподіл потенціалу U(z, r) аксиально-симетричного поля у всьому просторі повністю визначається розподілом потенціалу на осі симетрії поля. Якщо відомий розподіл потенціалу на осі симетрії поля, то тим самим визначені потенціали в будь-якій точці цього поля.
Тепер можна визначити складові напруженості аксиально-симетричного електричного поля відповідно до виразу :
(1.4)
Отримані рівняння для складових вектора напруженості аксиально-симетричного поля є вельми громіздкими. Однак їх можна істотно спростити, враховуючи умови формування електронних пучків в електронно-променевих приладах. У більшості ЕПП електронні пучки формуються в приосьовій області, електрони пучка мають однакову швидкість, яка визначається пройденою різницею потенціалів, і вектори швидкості електронів пучка направлені вздовж осі z.
Умови параксиальності електронів можна сформулювати таким чином:
1. Параксиальні електрони мало віддалені від оптичної осі поля так, що можна вважати ;
2. Складова швидкості параксиальних електронів uz дорівнює повній швидкості електронів, тобто вектор швидкості параксиальних електронів направлений вздовж осі z аксиально-симетричного поля.
3. Швидкість електронів визначається в основному різницею потенціалів, пройденою електроном в електричному полі, і початковою швидкістю електрона при аналізі процесу формування електронних пучків можна нехтувати, тобто .
Враховуючи умови параксиальності електронів можна істотно спростити аналітичні вирази, що описують розподіли потенціалу в аксиально-симетричному полі, відкинувши з рівняння члени з високими мірами r.
(1.5)
Відповідно складові напруженості електричного поля з осьовою симетрією будуть мати наступний вигляд:
(1.6)
(1.7)
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.