Гроші та кредит: Методичні вказівки до виконання практичних завдань, страница 7

Задача 16. Банк нараховує проценти на вклади до запитання по ставці 26 % річних з використанням французької практики.

Визначити, яку суму треба покласти у банк 01.02.2003 р., щоб  20.11.2003 р. отримати 10 тис. грн.

Задача 17. Банк нараховує проценти по складній ставці – 30 % річних.

Визначити суму нарахованих процентів, якщо вклад 10 тис. грн. був затребуваний через 2 роки.

Задача 18. Визначити річну ставку складних процентів при використанні якої вклад:

а) за три роки подвоїться, потроїться;

б) за п’ять років подвоїться, потроїться.

Задача 19. Складні проценти по вкладах нараховуються щоквартально по річній ставці 20 %.

Визначити суму процентів, нарахованих на вклад 20 тис. грн. за два роки.

Задача 20. Розрахувати накопичену суму для різних варіантів нарахування простих процентів за три роки (щорічного, піврічного, щоквартального, щомісячного, щоденного та безперервного), якщо первісна сума Р = 5000 грн. і процентна ставка r = 15 %.

Задача 21. По вкладах щоквартально нараховуються складні проценти по річній ставці 30 %.

Визначити суму, яку треба покласти на вклад для накопичення через 3 квартали 50 тис. грн.

Задача 22. Банк надав позику у розмірі 10 млн. грн. на 30 місяців під 30 % річних на умовах щорічного нарахування процентів.

Визначити суму, що повертається, при різних схемах нарахування процентів.

Задача 23. Розрахуйте просту ставку процентів, при якій первісний капітал у розмірі 10 млн. грн. зросте до 17,28 млн. грн. за три роки.

Якою буде ставка, якщо банк сплачує складні відсотки?

Задача 24. Підприємець має 100 тис. грн. та хоче подвоїти цю суму через 5 років.

Яким повинно бути мінімально прийнятне значення процентної ставки?

Задача 25. Визначити накопичену суму, якщо первісна сума вкладу – 2 тис. грн. розміщена у банку на умовах нарахування:

а) простих процентів;

б) складних процентів.

Річна процентна ставка – 15 %. Періоди накопичення – 90 днів, 180 днів, 1 рік, 5 років та 10 років.

Задача 26. На вклад в розмірі 10 тис. грн. терміном на 5 років банк нараховує 8 % річних.

Яка сума буде наприкінці цього терміна, якщо нарахування процентів здійснюється за схемою простих та складних процентів:

а) щорічно;

б) два рази на рік.

ТЕМА 5.  ІНФЛЯЦІЯ ТА ГРОШОВІ РЕФОРМИ

Інфляція це процес знецінення грошей внаслідок надмірного зростання маси грошей в обороті.

Основними причинами інфля­ції є — «інфляція попиту», що викликана перевищенням товарного попиту над пропози­цією,  та «інфляція витрат» завдяки зростанню грошових витрат виробницт­ва.

При інфляції попиту, якщо надмірне зростання товарного попиту не супроводжується підвищенням пропозиції, зростання попиту компенсуватиметься під­вищенням цін. Інфляція попиту пов'язана з дією монетарних чинників і передовсім з надто великою грошовою емісією. Це призводить до перевищення попиту на гроші порівняно з реальною пропозицією товарів і по­слуг. Зростання грошової маси призводить до порушення закону грошового обігу — Ms = Md.

Виникнення інфляції можна розкрити за допомогою «рівняння обміну» Фішеру:

                                                                                                 (13)

де   M - номінальна грошова маса (кількість грошей в обігу);

V - швидкість обороту грошової маси;

Р - рівень цін;

Q - реальні доходи, або товарне забезпечення грошей.

Динаміка реального доходу визначається як різниця між номінальним доходом та рівнем цін (інфляцією). Якщо за рік середній показник номінального доходу зріс на 25%, а ціни за той самий час — на 15%, то можна вважати, що реальні доходи населення збільшилися на 10%.

Із рівняння (13) виходить, що збалансованість між грошовою ма­сою та товарним забезпеченням досягається зміною рівня цін, яка визначається:                                                            

                                                                                                          (14)

Із цього рівняння видно, що рівень цін (інфляція) зросте, якщо між показниками М і Р випливає пряма залежність. Наприклад,  якщо грошова маса М збільшиться в три рази, то ціни Р збільшаться в стільки ж разів. Або, грошова маса в сумі 1000 млн. дол., яка знаходиться в обігу має відповідне товарне забезпечення, збільшилась  на 500 млн. дол., наприклад, для покриття бюджетного дефіциту. При цьому номінальний обсяг виробництва товарів не змінився. В цих умовах номінальний попит перевищуватиме пропозицію в базових цінах на 500 млн. дол., або в 1,5 рази, тобто відбувся «інфляційний розрив».  При підвищенні цін  в 1,5 рази пропозиція товарів знову відпові­датиме платоспроможному попиту.

Номінальна грошова маса й реальні доходи впливають на рівень цін у протилежних напрямках. Зростання номінальної грошовоїмасисприяє інфляції, тобто зростанню цін, а збільшення реальних доходів - збільшенню реального попиту на гроші й зниженню рівня цін. Чистий ефект залежить від спів­відношення цих двох показників.

Якщо швидкість обороту грошей є величиною постійною, а реальні доходи зростають, наприклад, на 3%, то в цьому випадку реальний попит на гроші зросте теж на 3%. Якщо ж номінальна грошова маса зросте на 10% за рік, то норма інфляції становитиме 7% (10% - 3%).

Прискорення швидкості обороту грошей є додатковим стимуля­тором інфляційного процесу. Цей показник визначається як відно­шення номінального доходу (ВВП) до номінальної грошової маси:

                                                                                                          (15)

Таким чином, на темпи інфляції впливають: темпи приросту грошової маси, темпи зміни швидкості оборо­ту грошової маси і темпи зміни обсягів виробництва (ВВП). В Україні, наприклад, середньомісячна інф­ляція 1993 р. становила 47%, у тому числі 35,7%—через зростання грошової ма­си, 8,5% — через зміну швидкості обороту грошей, 2,8% — через спад виробництва.