Задача 18.Виходячи з даних таблиці А визначити крос-курс польського злотого шляхом прямого котирування до інших валют: російського рубля, австралійського долара, англійського фунта стерлінгів, азербайджанського маната, білоруського рубля, датської крони, естонської крони, ісландської крони, канадського долара, казахського тенге, латвійського лата, литовського літа, молдавського лея, сінгапурського долара, словацької крони, турецької ліри, туркменського маната, угорського форинта, узбецьких сум, чеської крони, шведської крони, швейцарського франка, японської єни.
Задача 19.Середній курс продавця склав 5,3 грн/$, курс покупця - 5,4 грн/$. За місяць було куплено й продано 100 тис. $.
Визначити загальну маржу банку за 1 місяць з цієї операції.
Задача 20.Середній курс продавця склав 5,3 грн./$, курс покупця - 5,4 грн./$. За місяць було куплено й продано 100 тис. $.
Визначити загальну маржу банку за 1 місяць з цієї операції.
Кількісна теорія грошей – це загальнометодологічний підхід в економічній теорії, згідно з яким гроші впливають на економіку лише своєю кількістю, в зв’язку з чим функціонування економічних систем досліджується у взаємозв’язку зі зміною маси грошей в обороті, тобто кількісним фактором.
Найвідомішим прибічником кількісної теорії був І. Фішер. Він відобразив вплив кількості грошей на економіку за допомогою „рівняння обміну” (2):
,
що розглядалося раніше.
Залежно від поглядів прибічників кількісної теорії на процеси та наслідки впливу грошової маси на економіку країни, виділяються такі її напрями:
Ä класична кількісна теорія;
Ä неокласична кількісна теорія;
Ä кейнсіанський напрям;
Ä сучасний монетаризм;
Ä кейнсіансько-монетаристський синтез.
Кількісна теорія одержала подальший розвиток за вказаними напрямами, які зі своїх позиції трактували вплив грошової маси на основні економічні процеси, але формула (2) просто та точно відображує складний взаємозв’язок між основними макроекономічними показниками: масою грошей, швидкістю їх обігу, обсягом виробництва і рівнем цін, і тому широко використовується навіть у сучасних дослідженнях.
Приклади рішення базових задач.
Приклад 1. ВАнглії кількість грошей в обігу з 1938 до 1965 рр. збільшилася з 442 до 2615 млн. ф. ст.
Як знецінилася грошова одиниця, якщо відомо, що випуск продукції в країні подвоївся, а V1 = V2 ?
Рішення.
1-й варіант.
1) Кількість грошей в обороті збільшилась:
2615:442 = 5,92 раз
2) Оскільки випуск продукції в країні подвоївся, грошова одиниця знецінилася:
5,92:2 = 2,96 раз
Це твердження справедливе, якщо швидкість обертання залишилась незмінною.
2-й варіант. Задачу можна розв`язати використовуючи систему рівнянь I. Фішера:
M1 V1 = P1 Q1 ; M2V2= P2 Q2 ;
442 • V1 = P1 • Q1 ; 2615 •V2= P2 • 2Q1.
Оскільки V1 = V2 , то 2615 • V1= P2 • 2Q1;
P1 = 442 • V1 /Q1 , а P2 =2615 • V1 / 2Q1.
Виходячи з цього P2 / P1 = 2,96.
Приклад 2. З 1987 до 1997 року у Франції середньорічні темпи зростання грошової маси становили 5,9%, середньорічний темп приросту реального ВВП – 2,2%, інфляції – 2,4%.
Виходячи з “рівняння обміну” І. Фішера треба дати необхідні пояснення цих макроекономічних явищ у Франції та зробити висновки стосовно V з розрахунком.
Рішення.
1) Приріст маси грошей в обороті за 10 років склав:
DМ = 5,9 % ∙ 10 = 59 %
2) Приріст реального ВВП за 10 років склав:
DВВП = 2,2 % ∙ 10 = 22 %
3) Приріст інфляції за 10 років склав:
I = 2,4 % ∙ 10 = 24 %
4) Вирішення задачі передбачає використовування системи рівнянь I. Фішера:
M1 V1 = P1 Q1 ; M2V2= P2 Q2 ;
M2 /M1 = 1,59; M2 = 1,59 х M1;
Q2 /Q1 = 1,22; Q2 = 1,22 х Q1;
І = P2 /P1 = 1,24; P2 = 1,24 х P1;
V2 = 1,24 ∙ P1 ∙ 1,22 ∙ Q1 /1,59 ∙ M1 = 0,951 V1
5) Виходячи з “рівняння обміну” І. Фішера, швидкість обертання грошей для забезпечення рівноваги повинна зменшитись:
(1 – 0,951) ∙ 100 = 4,9 раз.
Задачі.
Задача 1.З 1987 до 1997 року в Італії сердньорічні темпи зростання грошової маси становили 6,4%, середньорічний темп приросту реального ВВП – 1,6%, інфляції – 4,8%.
Виходячи з “рівняння обміну” І. Фішера треба дати необхідні пояснення цих макроекономічних явищ в Італії та зробити висновки стосовно V з розрахунком.
Задача 2. З 1987 до 1997 року у Німеччині середньорічні темпи зростання грошової маси становили 7,3%, середньорічний темп приросту реального ВВП – 2,6%, інфляції – 2,5%.
Виходячи з “рівняння обміну” І. Фішера треба дати необхідні пояснення цих макроекономічних явищ в Німеччині та зробити висновки стосовно V з розрахунком.
Задача 3. В Англії кількість грошей в обігу з 1938 до 1965 р. збільшилася з 442 до 2615 млн. ф. ст.
Використовуючи „рівняння обміну” Фішера визначить, як знецінилася грошова одиниця, якщо відомо, що випуск продукції в країні подвоївся, а V1=V2?
Задача 4. Використовуючи „рівняння обміну” Фішера визначить: якщо за певний проміжок часу в країні кількість грошей в обігу збільшилася з 400 до 2000 млн. ф. ст., а випуск продукції в країні зросте в 1,5 рази, як знецінилася грошова одиниця, якщо відомо, що V1=V2?
Задача 5. З 1987 до 1997 року у Франції середньорічні темпи зростання грошової маси становили 5,9 %, середньорічний темп приросту реального ВВП – 2,2 %, інфляції – 2,4 %.
Виходячи з „рівняння обміну” Фішера треба дати необхідні пояснення цих макроекономічних явищ у Франції та зробити висновки стосовно V з розрахунком.
Задача 6. З 1987 до 1997 року в Великій Британії середньорічні темпи зростання грошової маси становили 9,9 %, середньорічний темп приросту реального ВВП – 2,25 %, інфляції – 4,45 %.
Виходячи з „рівняння обміну” Фішера треба дати необхідні пояснення цих макроекономічних явищ у Великій Британії та зробити висновки стосовно V з розрахунком.
Виникнення кредиту обумовлено потребами процесів виробництва та обміну товарами на ринку.
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.