Методичні вказівки до лабораторних занять з дисципліни "Стандартизація та сертифікація в галузі захисту інформації", страница 25

Використання апарата суб'єктивної логіки, як інструмента для оцінки ступеня виконання Критичних елементів, вимагає рішення двох основних задач:

-  формування думок з питань у просторі суб'єктивної логіки;

-  формування об'єднаної оцінки по Критичному елементу в цілому.

Перша проблема в застосуванні суб'єктивної логіки складається у визначенні думок, що будуть використовуватися як вхідні  параметри. Люди можуть вважати модель думок недостатньо визначеної і як наслідок давати конфліктуючі думки при оцінці тих самих подій. Нижче приведений опитувач призначений допомогти оцінювачу висловити свою думку щодо даного твердження. Ідея опитувача складається у винесенні думки по кожному параметру окремо.

Порядок  переходу в простір інтуїтивних думок

1. Чи зрозумілий Вам зміст твердження, чи чітко воно сформульовано ?

«Так»  перехід на крок (2).

«Ні» (  уточніть зміст твердження і спробуйте ще раз).

2. Чи існують у Вас будь-які аргументи на користь чи проти даного
твердження ?

«Так»  перехід на крок (3).

«Ні»  Висновок:

У Вас повна невизначеність b = 0, d = 0, u = 1.

Кінець.

3. Наскільки сильне почуття невизначеності ?

Дайте оцінку  0£ x <1  перехід на крок (4).

4. Наскільки сильні аргументи проти даного твердження ?

Дайте оцінку  0£  y <1  перехід на крок (5).

5.  Наскільки сильні аргументи на користь даного твердження ?

Дайте оцінку  0£  z <1  перехід на крок (6).

6. Нормування результатів

            перехід на крок (7).

 7. Одержання вектору думки w = {b, d, u}      

Застосування даного алгоритму дозволяє експерту коректно висловити свою думку у просторі суб’єктивної логіки. Сформована думка відображає ставлення експерта до запропонованого твердження у повній мірі, але при цьому алгоритм обтяжує розумову діяльність особи, що проводить процедуру аудиту. Експерту необхідно висловити ступінь своїх аргументів на користь та проти твердження в межах інтервалу (0;1), і таким же чином оцінити ступінь невизначеності. Така методика є математично строгою, але не зручною. Після проведення експерименту стало ясно, що зростання кількості тверджень, що належать до розгляду, призводить до зниження якості відповідей, що надаються. Людина не мислить цифрами, чи відсотками, їй легше надавати відповіді таким чином, як у житі - вербально. Сформулювати перелік найбільш типових відповідей, не складно. Важче розробити модель переводу цих суджень у простір суб’єктивної логіки.

У суб’єктивній логіці множина всіх думок являє собою трикутник. Вершини трикутника визначають абсолютну довіру, недовіру або невизначеність до твердження, що розглядається. Основа трикутника являє собою простір який є еквівалентним простору бінарної логіки, тобто відповіді є аналогічними нормованим судженням у бінарній логіці.

Більше детальний розгляд простору думок виявив, що весь простір можливо розбити на зони, які будуть являти собою геометричну інтерпретацію базових суджень. (Рис. А.2)

Рисунок А.2 Зони базових  думок у просторі суб’єктивної логіки

Вибір границь цих зон не є випадковим і математично описано в таблиці (А.1)

Таблиця А.1 – Математичний опис зон базових думок

№ зони	Математичний вираз	Вербальний опис думки
1		Переважає недовіра, при цьому ступінь довіри  близька до невизначеності.
2		Переважає довіра, при цьому ступінь недовіри  близька до невизначеності.
3		Переважає невизначеність, при цьому ступінь довіри близька до недовіри.
4		Переважає недовіра, при цьому ступінь довіри менше від невизначеності.
5		Переважає недовіра, при цьому ступінь довіри більше ніж невизначеність.
6		Переважає довіра, при цьому ступінь недовіри більше ніж невизначеність.
7		Переважає довіра, при цьому ступінь недовіри менше від невизначеності.
8		Переважає невизначеність, при цьому ступінь недовіри менше від довіри.
9		Переважає невизначеність, при цьому ступінь недовіри більше ніж довіра.
10		Ступені недовіри, довіри та невизначеності близькі