Гроші та кредит: Методичні вказівки до виконання практичних завдань, страница 4

ТЕМА 4. ГРОШОВІ СИСТЕМИ

Грошова система – встановлена державою форма організації грошового обігу в країні, яка також базується на сукупності своїх елементів.

Головне призначення грошової системи - регулювання грошового обороту.

Регулювання грошового обороту - сукупність заходів, що проводяться в області грошового обороту з метою стримування інфляції і забезпечення грошима потреб сфери обігу, та є складовою частиною грошово - кредитної політики держави.

Грошово – кредитна політика спрямована на економічне регулювання через механізми зміни пропозиції грошей та їх цін (проценту) на грошовому ринку. Вплив на параметри грошового обороту здійснюється наступним чином:

Ä при збільшенні пропозиції грошей відбувається зниження проценту та зростання рівня інвестицій, що призводе до зростання платоспроможного попиту та стимулює розвиток виробництва;

Ä при зниженні пропозиції грошей має місце зворотна ситуація.

Кредит – це економічні відносини між суб’єктами ринку з приводу перерозподілу грошей на засадах зворотності, строковості та платності. Платність грошей проявляється через процентний дохід, що нараховується за користування грошами.

          Інтервал часу, за який нараховуються проценти називається періодом нарахування.

          При використанні простих процентів, сума процентних грошей (тобто грошей, що нараховані на первісну суму боргу з врахуванням річної процентної ставки) протягом  усього терміну визначається виходячи з первісної суми боргу.

          Проценти в банківський практиці можуть нараховуватись за допомогою двох схем нарахування:

Ä схеми простого проценту;

Ä схеми складного проценту.

При використанні схеми простого проценту, сума процентних грошей визначається виходячи з первісної суми боргу незалежно від кількості періодів нарахування та їх тривалості. 

Проста річна процентна ставка визначається по формулі:

,                                  (4)

де  r– річна процентна ставка;

F_1г – сума  боргу  з  врахуванням процентних грошей, що були нараховані за один               

рік;

P – первісна сума боргу.

          Тоді нарахована сума за весь період нарахування при простому нарахуванні відсотків буде становити:

,                            (5)

де F – сума боргу з врахуванням процентних грошей, що були нараховані за весь   

     період нарахування;

n – період нарахування в роках;

r– річна процентна ставка в відносному вираженні.

При використанні складного проценту, сума процентних грошей визначається виходячи не тільки з первісної суми боргу (вкладу), а й з вже нарахованих процентів:

                                                              ,                                                      (6)

де F – сума боргу (вкладу) з врахуванням процентних грошей, що були нараховані за весь період нарахування;

n – період нарахування в роках;

r– річна процентна ставка в відносному вираженні.

У табл. 1 наведена характеристика існуючих схем нарахування процентів:

                                                                                                                        Таблиця 1

Характеристика схем нарахування процентів

Схема простих процентів	Схема складних відсотків
Проценти нараховуються на первісну суму вкладу	Проценти нараховуються не на первісну су-му вкладу, а на загальну накопичену суму, що включає первісну суму вкладу з нарахованими процентами
Сума вкладу збільшується наступним чином: 1 рік - 2 рік - ¼ n рік -	Сума вкладу збільшується наступним чином: 1 рік - 2 рік - ¼ n рік -
Схема використовується при нарахуванні процентів по короткостроковим позичкам зі строком погашення до одного року	Схема використовується при нарахуванні про-центів по середньо-  та довгостроковим позич-кам зі строком погашення більш одного року

Коли строк зберігання вкладу визначається в днях, він розраховується таким чином:

       ,                                           (6)

де q – строк зберігання вкладу в днях;

    Q – кількість днів у році.

В банківський практиці різних країн строк вкладу та розрахункова кількість днів у році при нарахуванні процентів визначається різними способами:

  у германській практиці розрахунок кількості днів базується на тривалості року в 360 днів, та місяців – в 30 днів;

  у французькій практиці розрахунок кількості днів базується на тривалості року в 360 днів, а кількість днів в місяці приймається рівною їх фактичною календарною тривалістю;

  в англійській практиці розрахунок кількості днів базується на тривалості року в 365 днів, та фактичній календарній тривалості місяця.

При розрахунку строку зберігання вкладу, необхідно пам’ятати, що день внесення та день затребування вкладу вважається одним днем.

В банківській практиці найчастіше нарахування процентів здійснюється за схемою складного проценту. В цьому випадку проценти нараховуються не тільки на первісну суму вкладу, а й на вже нараховані проценти (5).

В практиці виплати дивідендів часто оговорюються величина річної процентної ставки та частота виплати, тобто оговорюються внутришньорічні  процентні нарахування. В цьому випадку розрахунок проводиться за формулою складних процентів по подінтервалам та по ставці, що дорівнює пропорціональній долі вихідної ставки за формулою:

,                             (7)

де  r – річна процентна ставка;

m – кількість нарахувань в році;

n – кількість років.

          Важливими положеннями, що випливають з практики таких нарахувань є такі:

Ä чим частіше нараховуються проценти, тим більш ітогова накопичена сума;

Ä нарахування 12 % річних не еквівалентно нарахуванню 1 %  в місяць.

Графічно зміна накопичуваної суми в залежності від частоти нарахувань має наступний вигляд (рис. 2):

а) Щорічне нарахування

б) Піврічне нарахування

в)Безперервне нарахування