Гроші та кредит: Методичні вказівки до виконання практичних завдань, страница 2

Приклад 2. Перед Першою Світовою війною з кілограма золота 900-ї проби (90% чистого золота) у Франції чеканилось 310 монет номінальною вартістю 10 франків. 

Як змінився золотий вміст франка, якщо відомо, що в 1928 р. він складав 58,9 мг чистого золота?

Рішення.

1) Вміст золота 900–ї проби перед Першою Світовою війною в одній монеті вартістю десять франків становив

 1000000 мг : 310 = 3225,8 мг

2) В розрахунку на 1 франк вміст золота 900–ї проби перед Першою Світовою війною становив:

3225,8 мг : 10 = 322,58 мг

3)  В розрахунку на чисте золото це становило:

322,58 мг ž 0,9 = 290,32 мг

4) Золотий вміст франка за цей час зменшився:

290,32 мг : 58,9 мг = 4,9 разів.

Задачі.

          Задача 1.  У країні на початку 20 століття на виготовлення 50 монет витрати золота 900-ї проби складали 300 г. У 20-тих роках  минулого століття з 1 кг золота тієї ж проби виготовлялося монет такої ж номінальної вартості в кількості 410 шт.

      Визначити зміни вмісту золота в монеті за цей час і пояснити до чого це призводить.                    

      Задача 2.  У країні на початку 20 століття на виготовлення 50 монет витрати золота 900-ї проби складали 390 г. У 20-тих роках  минулого століття з 1 кг золота тієї ж проби виготовлялося монет такої ж номінальної вартості в кількості 500 шт.

     Визначити зміни вмісту золота в монеті за цей час і пояснити до чого це призводить.                                                                                                                 

          Задача 3. На початку 20 століття з кілограма золота 900-ї проби в країні чеканилось 280 монет номінальною вартістю 10 грошових одиниць.

Як змінився золотий вміст грошової одиниці, якщо відомо, що в 1930 році він складав 50,2 мг чистого золота?

          Задача 4. На початку 20 століття з кілограма золота 900-ї проби в країні чеканилось 360 монет номінальною вартістю 10 грошових одиниць.

Як змінився золотий вміст грошової одиниці, якщо відомо, що в 1930 році він складав 52,4 мг чистого золота?

ТЕМА 2. ГРОШОВИЙ ОБОРОТ І ГРОШОВІ ПОТОКІ

          Процес безперервного руху грошей між суб’єктами економіки у суспільному відтворенні і є грошовим оборотом.

          Грошовий оборот забезпечується певною масою грошей, яка визначається через комбінацію окремих її елементів, що називаються грошовими агрегатами.

          Грошовий агрегат – це показник грошової маси, який формується як специфічна група активів у відповідності  до ступеня їх ліквідності.

          Ä  Агрегат М0 - готівка фізичних осіб та в касах юридичних осіб.

          Ä  Агрегат М1 - М0 + вклади в банках (кошти та поточних рахунках банків, депозити до запитання).

          Ä Агрегат М2 - М1 + грошові кошти на всіх строкових і інших спеціалізованих рахунках.

          Ä   Агрегат М3 - М2 + кошти клієнтів за трастовими операціями банків.

          Грошовий обіг охоплює рух коштів в готівковій та безготівковій формі, а також різні нетоварні платежі та розрахунки. Процес грошового обігу підпорядковується та регулюється економічними законами.

          К. Маркс відкрив закон кількості грошей, необхідних для обігу, у відповідності з яким, кількість грошей, необхідних для обігу можна виразити наступним чином:

,                          (1)

де  - сума цін реалізованих товарів за певний період;

      - сума цін товарів, проданих в кредит;

      - сума платежів по зобов’язанням (строк оплати яких не настав);

      - сума платежів, які погашаються шляхом взаємного зарахування боргів;

      - середня кількість оборотів грошей.

          Американський економіст І. Фішер сформував наступне рівняння обміну:

,                                      (2)

де  - маса грошей, що перебуває в обігу (грошова маса);

 - швидкість обігу грошей (середньорічне число  разів  використання  грошової одиниці  на  придбання необхідних товарів і послуг);

 - рівень цін товарів і  послуг (середньорічне значення цін готових товарів і послуг, виражене стосовно базового річного показника, що дорівнює 1);

  -  фізичний  обсяг  товарів   і   послуг,  що  реалізуються (рівень  фактичного  обсягу виробництва).

Зміну маси грошей в обороті в Україні може здійснювати лише банківська система шляхом проведення емісійної діяльності центральним та комерційними банками.

Емісія – це випуск в обіг грошових знаків в усіх формах.

Розрізняють два види емісії: первинна емісія (здійснюється центральним банком шляхом випуску в обіг готівкових та безготівкових грошей) та вторинна емісія (здійснюється комерційними банками шляхом випуску безготівкових грошей).

Механізм утворення грошей комерційними банками полягає у грошово – кредитній мультиплікації їх вільних резервів та депозитних вкладів.

Грошово – кредитна мультиплікація – це процес створення комерційними банками безготівкових грошей (у вигляді банківських депозитів) через кредитування банками клієнтів на базі вільних резервів, що надійшли в банк з банківської системи.

Коефіцієнт грошово – кредитної мультиплікаціїявляє собою коефіцієнт, на який збільшується кількість грошей в обороті в результаті операцій на грошовому ринку:

,                                       (3)

де  – коефіцієнт грошово – кредитної мультиплікації;

       – норма обов’язкових резервів.

Цей коефіцієнт показує максимальну кількість нових кредитних грошей, що може створити кожна грошова одиниця вільних резервів з даною величиною .

Приклади рішення базових задач.

Приклад 1. Визначити зміну грошових агрегатів, якщо:

а) фізична особа внесла 2 тис. грн. на рахунок організації в банку;

б) на строковий депозит фізичною особою були вкладені кошти на суму 30 тис. грн.;

в) підприємство зі свого рахунку в банку сплатило комунальні послуги на суму 35 тис. грн.;

Рішення.

1) При внесенні фізичною особою 2 тис. грн. на рахунок організації грошові агрегати зміняться наступним чином:

М0 - зменшиться на 2 тис. грн.;

М1- не зміниться, бо з одного боку грошова маса зменшиться на 2 тис. грн. в часті готівки агрегату М0, з другого – збільшиться в часті вкладів на поточних рахунках банків агрегату М1;