Приклад 2. Перед Першою Світовою війною з кілограма золота 900-ї проби (90% чистого золота) у Франції чеканилось 310 монет номінальною вартістю 10 франків.
Як змінився золотий вміст франка, якщо відомо, що в 1928 р. він складав 58,9 мг чистого золота?
Рішення.
1) Вміст золота 900–ї проби перед Першою Світовою війною в одній монеті вартістю десять франків становив
1000000 мг : 310 = 3225,8 мг
2) В розрахунку на 1 франк вміст золота 900–ї проби перед Першою Світовою війною становив:
3225,8 мг : 10 = 322,58 мг
3) В розрахунку на чисте золото це становило:
322,58 мг 0,9 = 290,32 мг
4) Золотий вміст франка за цей час зменшився:
290,32 мг : 58,9 мг = 4,9 разів.
Задачі.
Задача 1. У країні на початку 20 століття на виготовлення 50 монет витрати золота 900-ї проби складали 300 г. У 20-тих роках минулого століття з 1 кг золота тієї ж проби виготовлялося монет такої ж номінальної вартості в кількості 410 шт.
Визначити зміни вмісту золота в монеті за цей час і пояснити до чого це призводить.
Задача 2. У країні на початку 20 століття на виготовлення 50 монет витрати золота 900-ї проби складали 390 г. У 20-тих роках минулого століття з 1 кг золота тієї ж проби виготовлялося монет такої ж номінальної вартості в кількості 500 шт.
Визначити зміни вмісту золота в монеті за цей час і пояснити до чого це призводить.
Задача 3. На початку 20 століття з кілограма золота 900-ї проби в країні чеканилось 280 монет номінальною вартістю 10 грошових одиниць.
Як змінився золотий вміст грошової одиниці, якщо відомо, що в 1930 році він складав 50,2 мг чистого золота?
Задача 4. На початку 20 століття з кілограма золота 900-ї проби в країні чеканилось 360 монет номінальною вартістю 10 грошових одиниць.
Як змінився золотий вміст грошової одиниці, якщо відомо, що в 1930 році він складав 52,4 мг чистого золота?
Процес безперервного руху грошей між суб’єктами економіки у суспільному відтворенні і є грошовим оборотом.
Грошовий оборот забезпечується певною масою грошей, яка визначається через комбінацію окремих її елементів, що називаються грошовими агрегатами.
Грошовий агрегат – це показник грошової маси, який формується як специфічна група активів у відповідності до ступеня їх ліквідності.
Ä Агрегат М0 - готівка фізичних осіб та в касах юридичних осіб.
Ä Агрегат М1 - М0 + вклади в банках (кошти та поточних рахунках банків, депозити до запитання).
Ä Агрегат М2 - М1 + грошові кошти на всіх строкових і інших спеціалізованих рахунках.
Ä Агрегат М3 - М2 + кошти клієнтів за трастовими операціями банків.
Грошовий обіг охоплює рух коштів в готівковій та безготівковій формі, а також різні нетоварні платежі та розрахунки. Процес грошового обігу підпорядковується та регулюється економічними законами.
К. Маркс відкрив закон кількості грошей, необхідних для обігу, у відповідності з яким, кількість грошей, необхідних для обігу можна виразити наступним чином:
, (1)
де - сума цін реалізованих товарів за певний період;
- сума цін товарів, проданих в кредит;
- сума платежів по зобов’язанням (строк оплати яких не настав);
- сума платежів, які погашаються шляхом взаємного зарахування боргів;
- середня кількість оборотів грошей.
Американський економіст І. Фішер сформував наступне рівняння обміну:
, (2)
де - маса грошей, що перебуває в обігу (грошова маса);
- швидкість обігу грошей (середньорічне число разів використання грошової одиниці на придбання необхідних товарів і послуг);
- рівень цін товарів і послуг (середньорічне значення цін готових товарів і послуг, виражене стосовно базового річного показника, що дорівнює 1);
- фізичний обсяг товарів і послуг, що реалізуються (рівень фактичного обсягу виробництва).
Зміну маси грошей в обороті в Україні може здійснювати лише банківська система шляхом проведення емісійної діяльності центральним та комерційними банками.
Емісія – це випуск в обіг грошових знаків в усіх формах.
Розрізняють два види емісії: первинна емісія (здійснюється центральним банком шляхом випуску в обіг готівкових та безготівкових грошей) та вторинна емісія (здійснюється комерційними банками шляхом випуску безготівкових грошей).
Механізм утворення грошей комерційними банками полягає у грошово – кредитній мультиплікації їх вільних резервів та депозитних вкладів.
Грошово – кредитна мультиплікація – це процес створення комерційними банками безготівкових грошей (у вигляді банківських депозитів) через кредитування банками клієнтів на базі вільних резервів, що надійшли в банк з банківської системи.
Коефіцієнт грошово – кредитної мультиплікаціїявляє собою коефіцієнт, на який збільшується кількість грошей в обороті в результаті операцій на грошовому ринку:
, (3)
де – коефіцієнт грошово – кредитної мультиплікації;
– норма обов’язкових резервів.
Цей коефіцієнт показує максимальну кількість нових кредитних грошей, що може створити кожна грошова одиниця вільних резервів з даною величиною .
Приклади рішення базових задач.
Приклад 1. Визначити зміну грошових агрегатів, якщо:
а) фізична особа внесла 2 тис. грн. на рахунок організації в банку;
б) на строковий депозит фізичною особою були вкладені кошти на суму 30 тис. грн.;
в) підприємство зі свого рахунку в банку сплатило комунальні послуги на суму 35 тис. грн.;
Рішення.
1) При внесенні фізичною особою 2 тис. грн. на рахунок організації грошові агрегати зміняться наступним чином:
М0 - зменшиться на 2 тис. грн.;
М1- не зміниться, бо з одного боку грошова маса зменшиться на 2 тис. грн. в часті готівки агрегату М0, з другого – збільшиться в часті вкладів на поточних рахунках банків агрегату М1;
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.