, де δ— допуск на діаметр валів.
Відповідне значення погрішності базування при куту призми α = 90°
εб ≈ - 0,8δ (вимірювальний елемент показаний штриховою лінією) або
εб ≈ 0,2δ (вимірювальний елемент показаний суцільними лініями). Знак плюс показує, що поле δ1 збільшене проти значення δ на величину εб; при знаку мінус воно зменшене. При великих позитивних значеннях εб можна підвищити точність вимірювання в контрольному пристосуванні, відповідно змінивши градуювання шкали вимірювального приладу.
Так, наприклад, застосовуючи призму з малим кутом α , можна при вузькому допуску на діаметр деталей одержати дуже велику відстань між граничними положеннями їх верхніх утворюючих, використовуючи схему вимірювання діаметру, представлену на рисунку 6а.
У розглянутих схемах вимірювальний пристрій встановлювали по вертикальній осі симетрії.
Якщо вимірювання діаметру виробляється по схемі, зображеній на рисунку 6б, то на величину погрішності базування впливатиме положення осі вимірювального пристрою, що має наконечник з достатньо малим радіусом закруглення.
Для положення наконечника, зображеного жирною лінією, погрішність базування
Для положення наконечника, позначеного жирною штриховою лінією, величина
де rmax i rmin — відповідно якнайменший і найбільший радіуси вимірюваних деталей. Застосовуючи вимірювальний наконечник з плоским достатньо великим торцем, можна зменшити погрішність базування незалежно від положення осі вимірювального пристрою до величини
При 
εб = 0
Якщо α=β=90º, то
і
При плоскому торці наконечника εб = 0
Затискні пристрої в контрольних пристосуваннях попереджають зсуви встановленої для перевірки деталі (вузла) відносно вимірювального пристрою і забезпечують щільний контакт установчих баз деталі з опорами пристосування. Робота затискного пристрою контрольного пристосування істотно відрізняється від роботи аналогічних пристроїв у верстатних пристосуваннях. Для попередження деформацій виробів сили закріплення, що перевіряються, повинні бути невеликими; їх величина повинна бути стабільна. Необхідність в затискних пристроях відпадає, якщо деталь займає цілком стійке положення на опорах пристосування, і сили від вимірювального пристрою не порушують цієї стійкості. Для підвищення продуктивності контролю затискний пристрій повинен бути швидкодійним і зручним для обслуговування.
У контрольних пристосуваннях застосовують ручні затискні пристрої (важелі, пружинні, гвинтові, ексцентрикові), а також пристрої з приводом (пневмозатискачі), в яких стисле повітря використовується і для приводу допоміжних механізмів пристосування (під'їм, поворот або виштовхування деталі).
Часто застосовують комбіновані затискні пристрої, що забезпечують одночасний і рівномірний притиск контрольованих деталей до декількох опорних елементів пристосування. Місце додатку сили затиску повинне бути вибране так, щоб не викликати неприпустимих деформацій деталі і елементів контрольного пристосування. Вплив затискного пристрою на показання вимірювального приладу не повинен перевищувати 5% від величини контрольованого параметра деталі. При стабільній величині сили затиску ця погрішність вимірювання виходить постійною, і її можна врахувати в процесі настройки вимірювального пристрою по еталонній деталі. Якщо ця погрішність коливається від максимального значення ∆max до мінімального ∆min в результаті нестабільної сили затиску, то різниця між ними не може бути врахована настройкою. Назвемо цю різницю погрішністю закріплення і позначимо εз .
Регламентовану погрішність виготовлення, а також знос опор і вимірювального пристрою пристосування позначимо εпр. При визначенні εпр враховуємо ту величину зносу, яка може виникнути між періодичними настройками пристосування. Як і у верстатних пристосуваннях, значення εб, εз і εпрє полями розсіяння випадкових величин, розподіл яких можна в першому наближенні прийняти тим, що підкоряється закону Гауса (нормальному закону). Погрішність установки як сумарне поле розсіяння вимірюваного розміру знайдемо по формулі
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.