Всі операції листового штампування можна розділити на розділові (відрізка, вирубка, пробивка, зачистка), в ході яких одну частину заготівки відділяють від іншої, і формозмінюючі (гнучка, витяжка, обтиск, отбортовка, рельєфне формування, формування), в яких одна частина заготівки переміщається щодо іншої без руйнування заготівки (в межах пластичних деформацій).
Початковий товстий лист розділяють на мірні заготівки переважно газовим різанням.
Тонкі листи розділяють на заготівки звичайно відрізкою на
і дискових ножицях гільйотин.
Гаряче листове штампування проводять переважно на гідравлічних листоштампувальних і фрикційних гвинтових пресах, рідше — на кривошипних листоштампувальних пресах. Із спеціального устаткування для обробки листів в гарячому стані слід зазначити трьох- і четирьохвалкові гибочні вальці, призначені для гнучкі листа в обичайку реверсивним прикочуванням листа між валяннями, що поступово зближуються.
Нагрів перед штампуванням ведуть звичайно в полум'яних камерних печах періодичної дії або в методичних печах непреривної дії. Прогресивний індукційний електронагрів, при якому тривалість процесу скорочується в 5...6 раз, а товщина шару окалини зменшується в 2...3 рази в порівнянні з шаром окалини, одержаним в полум'яних печах. Різко підвищується точність штампування, створюються можливості автоматизації процесу
значно поліпшуються умови праці в пресових (ковальський - штампувальних) цехах.
Для точного штампування дрібних заготівок рекомендується безокислювальний електронагрів в захисній атмосфері. Цей метод дозволяє одержувати заготівки також без окалини.
Заготівки з круглого прокату для валів в більшості випадків більш доцільні, ніж ковані або штамповані заготівки. Проте якщо маса заготівки з прокату перевищує масу штампування більш ніж на 15%, краще застосовувати штамповані заготівки. Виготовлення заготівок з труб також є одним з раціональних способів. Не дивлячись на те, що тонна гарячого прокату стоїть в середньому в 1,5 рази менше ніж тонна труб, проте економія металу при виробництві деталей з труб в порівнянні з виготовленням з круглого прокату може покрити різницю у вартості. Виключення може бути зроблено тільки для деталей, які піддають подальшій неодноразовій обробці (свердленню, фрезеруванню і ін.), і якщо коефіцієнт використовування матеріалу нижче 0,5.
Максимальної подібності конструктивних форм і розмірів заготівок готовим деталям можна досягти вживанням спеціальних профілів металу. Вживання періодичного прокату, тобто прокату з максимальною подібністю заготівки і деталі, забезпечує підвищення коефіцієнта використовування металу при штампуванні в середньому на 10...15% завдяки скороченню втрат на облій, сприяючи одночасно підвищенню продуктивності праці як в заготовчих, так і в механообробляючих цехах.
З готового профільного прокату заготівки виготовляють переважно в масовому виробництві. У багатьох випадках цей спосіб не вимагає вживання механічної обробки або обмежує її обробними операціями.
Зварні заготівки дозволяють одержувати вироби такої конфігурації, яка звичайно виходить в результаті литва або обробки різанням. В сучасному машинобудуванні часто застосовують штампо-зварні заготівки (мал. 40). Заміна деталей, одержаних з відливань виготовлених обробкою різанням, штампозварними значно знижує собівартість.
Разом з штампозварними застосовують також і зварно-литі заготівки, наприклад при виготовленні заготівок для корпусних деталей, відмінних великою
різноманітністю конструктивних форм, розмірів, маси і матеріалів. Заготівку ділять на ряд найпростіших частин, одержуваних литвом, а потім сполучають їх
зваркою. Так виготовляють траверси
пресів, статори турбін, станини верстатів і ін. Цей вид заготівок різко знижує трудомісткість
виготовлення і металоємність виробу.
Застосовують також заготівки з штампованих і литих частин, сполучених зваркою.
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.