1 ОЗНАЙОМЛЕННЯ З ВИРОБНИЧИМ ПІДПРИЄМСТВОМ,
ДЕ ЗДІЙСНЮЄТЬСЯ ТЕХНОЛОГІЧНА ПРАКТИКА
1.1 ІСТОРІЯ ВАТ «ПОЛТАВАМАШ»
Початковою точкою від якої пролягає шлях до створення Полтавського заводу «Полтавамаш», являється 29 жовтня 1878 року.
В цей день в с. Дігтярі Прилуцького узвозу Полтавської губернії в урочистій обстановці було відкрите земське ремесляне училище.
Земський голосний Г.Н. Галаган подарував училищу садибу в 18 десятин землі з парком та побудовами.
Училище готувало слюсарів, ковалів, столярів і ливарників в головному для сільськогосподарських потреб. Воно було зачиненого типу з 5-ти літнім строком освіти, приймалися туди хлопці 13-16 років через вступні іспити.
В зв’язку з тим, що с. Дігтярі було розташовано далеко від великих міст (в 50 км від з.д.станції), було прийнято перевезти його до Полтави.
Восени 1897 року на території, де зараз розташований цех ТНП-3, в Полтаві був побудований комплекс будівель, куди і переїхав колектив Дігтярівського земського ремесляного училища, що мало до того часу 19-ти річну історію свого існування. З училищем прибули викладачі, майстри та 173 учні.
При училищі малася майстерня площею 356,5 м 2, в якій учні та робітники майстерні виконували роботи для сільського господарства, промисловості, шкіл, лікарень і приватних осіб.
В 1913 році в училищі було 222 учні і 28 чоловік персоналу (викладачі, майстри).
В 1921 році на базі ремесляного училища був організований Перший Український індустріальний технікум, який рішенням Полтавського Обласного Виконавчого комітету в 1929 році був ліквідований.
На початку 30-их років в будівлі колишнього індустріального технікуму на Сінній площі знаходився хімічно-технологічний технікум, реорганізований в нинішній технікум м’ясної промисловості. Майстерні продовжували бути базою технікуму.
Незабаром в головному навчальному корпусі технікуму були організовані свої майстерні для виробничої практики студентів, в зв’язку з чим відпала необхідність використання старих майстерень на Сінній площі. Але із системи м’ясної індустрії вони не вийшли.
В 1933 році були заключені 3 акти Головного управління м’ясної промисловості, утвореного 13 лютого 1933 року, і почали називатися – Полтавські механічні майстерні «Головмясо».
1933 рік рахується початком трудової біографії Полтавського заводу «Полтавамаш».
В другій п’ятирічці (1933-1937рр.) були реконструйовані і побудовані ряд заводів, в тому числі і Полтавський завод «Полтавамаш».
Після пережитого організаційного періоду, 1936 рік був першим, по справжньому роком господарської діяльності заводу. План був виконаний на 106%. На заводі працювало 222 робітники.
13 серпня 1937 року за рішенням Совнаркома СССР завод був перейменованим в Полтавський державний машинобудівний завод «Головмясо». Мав виробничих площ 1466 м2, що складало 49% розрахованої площі.
В 1939 році завод ввійшов до складу Всеукраїнського тресту «Мясомолмаш» і став називатися Полтавський завод «Мясомолмаш». В 1940 році за невиконання плану перших трьох кварталів директор заводу Злодюжко Г.Ф. звільнений з посади.
В кінці 1940 року директором заводу був призначений Шуба Олександр Іванович. На заводі працювало 268 робітників.
1941 рік. В вересні почалася евакуація обладнання на південь, верстати вивозилися і завантажувалися на з.д. платформи.
По різному склалася доля заводчан: частина поїхала з обладнанням і самостійно, деякі по різним причинам залишилися в Полтаві.
18 вересня 1941 року фашисти зайняли Полтаву. Їм не вдалося налагодити виробництво і завод перетворили в гараж і конюшні. Два роки тяглася окупація Полтави. Відступаючи, німці розвалили завод. На другий день на свій завод прийшли десятки працюючих. Розбиралися завали, ремонтувалося обладнання, відновлювалися цехи.
В жовтні 1943 року директором заводу був призначений Кравчук Єман Ігнатійович, в грудні – головний інженер Дворніков Федір Олександрович, що повернувся з евакуації.
17 листопада 1943 року наказом по Наркомату завод був введений в експлуатацію. Почало прибувати обладнання, а з ним і перші замовлення.
До 1 травня 1944 року завод був повністю відновлений.
7 липня 1944 року, після повернення із евакуації, Шуба О.І. був призначений директором заводу. З кожним роком збільшувалася чисельність працюючих: 1943 – 81 чол., 1944 - 116 чол., 1945 – 125 чол.
За наказом Ради Міністрів СССР від 29 серпня 1948 року по вул. Великій Решетилівській (зараз вул. Маршала Бірюзова, 27) почалося будівництво нового заводу.
На початку 1950 року колективу заводу стало відомо рішення Міністерства, що з вводом нового заводу по вул. Маршала Бірюзова, 27 завод «Мясомолмаш», не дивлячись на стисненні території тимчасово зберігається і буде випускати освоєні ним в виробництві машини та обладнання.
З 1952 по 1965 рік завод п’ять рзів перепідчинявся різними міністерствами, Головкам і Совнаргхозам, в зв’язку з чим декілька разів змінювалася його назва.
1952 рік – Полтавський механічний завод Головного управління по виробництву обладнання для харчової промисловості.
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.
