Основні визначення міжнародного гуманітарного права, страница 3

До найманців не відносяться військові інструктори і радники, які офіційно направляються однією державою для надання допомоги в будівництві збройних сил іншої держави за умови, якщо вони не беруть особистої участі у воєнних діях.

Шпигуни та найманці не мають права на статус військовополоненого і підлягають покаранню за свої дії. Проте їх покарання має бути призначене лише за виро­ком компетентного судового органу.

1.2.26.        До жертв збройного конфлікту відносяться:

•поранені та хворі;

•особи,   які  зазнали  корабельної  аварії  чи  аварії літального апарата;

•особи, які пропали безвісти;

•загиблі (померлі);

•військовополонені;

•цивільні особи, які знаходяться в районі воєнних дій.

1.2.27.Поранені  та  хворі  -   військовослужбовці  і цивільні особи, які внаслідок травми, хвороби чи іншо­го фізичного або психічного розладу (інвалідності) потребують медичної допомоги або догляду та утримуються від будь-яких ворожих дій.

1.2.28.Особами, які зазнали корабельної аварії чи аварії   літального   апарата,   вважаються   як   військово­ службовці, так і цивільні особи, яким загрожує небезпе­ка на морі або в інших водах у результаті лиха, що тра­пилось з ними чи з їхнім судном (літальним апаратом), і які утримуються від будь-яких ворожих дій.

1.2.29.        Особи, які зникли безвісти - ті, які зникли під час ведення воєнних дій і місцезнаходження яких невідоме.

Сторони,   які   перебувають   в   збройному  конфлікті щодо вказаної категорії осіб повинні виходити, перш за все, із права сімей знати про долю своїх рідних   Тому тільки-но дозволять обставини (найпізніше - одразу ж після закінчення активних воєнних дій), кожна сторона, що   знаходиться   в   збройному   конфлікті,   повинна   ор­ганізувати розшук людей, про яких протилежна сторона повідомляє як про осіб, які зникли безвісти.

Запити про розшук від однієї сторони до іншої та відповіді на них, відповідно до вимог розділу V Женевсь­кої конвенції від 12 серпня 1949 року про поводження з військовополоненими та розділу ПІ Женевської кон­венції від 12 серпня 19-19 року про захист цивільного на­селення під час війни, передаються через Національні Довідкові Бюро і Центральне Довідкове Агентство Міжнародного комітету Червоного Хреста.

1.2.30.Загиблі (померлі) - особи, які загинули (по­мерли) за причинами, пов'язаними із веденням воєнних дій. Останки таких осіб, у тому числі й тих, хто не є гро­мадянами держави, в якій вони загинули (померли), по­винні користуватись повагою.

1.2.31.Військовополонені - комбатанти, які опини­лись у полоні, незалежно від їхнього стану - здорові во­ни, хворі або поранені.

Крім того, до військовополонених відносяться захоп­лені противником:

•особовий склад ополчень і добровільних загонів;

•особи, які на законних підставах прямують за зброй­ними силами, але не входять до їхнього складу (цивільні члени екіпажів військових літальних апаратів, члени ро­бочих команд і служб, на які покладено побутове обслу­говування збройних сил тощо) та мають посвідчення осо­би встановленого зразка, вказаного у Правилах застосу­вання   норм   міжнародного   гуманітарного   права   щодо розпізнавання осіб і об'єктів (додаток 2 до Керівництва);

•члени  екіпажів  торгових  суден  і  екіпажі  літаків (вертольотів) цивільної авіації, якщо вони не користу­ються більшим пільговим режимом через інші положен­ня міжнародного гуманітарного права;

•населення не окупованої території, яке стихійно, за власним бажанням,  береться  за зброю для боротьби  з військами, що вторгаються, і яке не встигло сформува­тися у регулярні війська (за умови відкритого носіння ним зброї та дотримання норм міжнародного гуманітар­ного права).

Військовополонені перебувають під владою держави, представники збройних сил якої взяли їх у полон, а не окремих осіб або військових формувань.

Полон с не покаранням, а тимчасовим обмеженням можливості брати участь у бойових діях.

1.2.32.        Цивільною особою є будь-яка особа, яка зна­ходиться у  районі воєнних дій,  не входить до складу збройних сил і утримується від будь-яких ворожих дій. У разі сумніву щодо того, чи є особа цивільною – вона вважається цивільною.

Цивільне населення складається із цивільних осіб. Наявність серед цивільного населення окремих людей, які не підпадають під визначення цивільних осіб, не поз­бавляє решту населення цивільного статусу і захисту, який надається міжнародним гуманітарним правом.

1.2.33.        До осіб, які знаходяться під захистом міжна­родного гуманітарного права, відносяться:

•жертві збройних конфліктів;

•медичний і духовний персонал;

•парламентери і особи, які їх супроводжують;

•персонал цивільної оборони;

•персонал, який відповідає за захист і охорону куль­турних   цінностей;

•        персонал, який бере участь у гуманітарних акціях. Напад на таких осіб забороняється.

1.2.34.        Медичний  персонал  (як військовий, так і цивільний) - це особи, які входять до складу медичних формувань і призначені (постійно або тимчасово):

•        для виконання винятково медичних цілей - розшу­ку, евакуації, транспортування та надання допомоги по­раненим,   хворим   і  особам,   які   потерпіли   корабельну аварію   (аварію   літального   апарата),    а   також   для здійснення профілактики захворювань або для здійснен­ня адміністративно-господарського забезпечення медич­них формувань та роботи на санітарному транспорті. Медичний персонал збройних сил може мати особис­ту стрілецьку зброю для самооборони та захисту поране­них і хворих.

1.2.35.        Медичні формування - медичні військові час­тини, підрозділи і заклади, які призначені для виконан­ня завдань медичного забезпечення військ (сил).

Санітарно-транспортні засоби - будь-який наземний, повітряний або морський транспорт, що використо­вується для медичних (санітарних) перевезень.

Медичні формування і санітарно-транспортні засоби можуть охоронятися вартою або конвоєм.

1.2.36.        Духовний   персонал   (як   військовий, так і цивільний)   -   означає   осіб,   які   виконують   виключно релігійні (духовні) функції.

1.2.37.        Парламентери    -   особи,    які   призначені військовим  командуванням для ведення переговорів із командуванням противника.