Військовополонені, які служили в одних і тих збройних силах, не повинні розділятися, окрім, як за їх згодою.
Військовополоненим необхідно надавати можливість для виконання релігійних обрядів, зайняття спортом, самоосвітою та інтелектуальною діяльністю.
2.5.4.19. Розподіл військовополонених за категоріями здійснюється у таборі військовополонених оперативного командування уповноваженим Військової служби правопорядку у Збройних Силах України. Робота цього уповноваженого забезпечується через перекладача табору.
В корпусних та бригадних пунктах прийому військовополонених здійснюється розподіл військовополонених офіцерів від інших категорій військовослужбовців, а також - жінок від чоловіків.
2.5.4.20. У таборі військовополонених оперативного командування військовополонені розташовуються у відокремлених містечках, а в окремих випадках - у наметах або інших спорудах, встановлених (побудованих) силами військовополонених.
Територія табору військовополонених повинна бути огороджена колючим дротом в два ряди кілків висотою 2 метри. Із зовнішнього боку табору обладнується контрольно-слідова смуга шириною не менше 6 метрів.
2.5.4.21. Охорона військовополонених здійснюється:
• у таборі військовополонених оперативного командування - підрозділами, призначеними рішенням командувача військ оперативного командування;
• на корпусних пунктах прийому військовополонених – підрозділами, призначеними рішенням командувача армійського корпусу;
• на бригадних пунктах прийому військовополонених – силами адміністрації цих пунктів.
2.5.4.22. Начальник табору військовополонених оперативного командування передає військовополонених уповноваженому Військової служби правопорядку у Збройних Силах України за актом. Евакуація до тилового табору здійснюється лише після проведення санітарно-протиепідемічних заходів серед військовополонених.
2.5.4.23. Харчування військовополонених у бригадних пунктах прийому військовополонених здійснюється за рахунок фондів військових частин за спеціально встановленими нормами і організовується, по можливості, з урахуванням звичного для них режиму і раціону.
Під час конвоювання на відстань до 50 км можуть видаватися продукти, що не потребують термічної обробки.
Якщо конвоювання здійснюється на більшу відстань, військовополоненим один раз на добу видається гаряча їжа. У цьому випадку для обслуговування військовополонених виділяються польові кухні або котли з відповідним обладнанням.
Організація харчування військовополонених на шляху покладається на помічника начальника конвою по забезпеченню, який призначається зі складу пункту прийому військовополонених. У його розпорядження виділяється господарча команда із розрахунку 1 особа на 100 - 150 військовополонених.
2.5.4.24. Обмундируванням, білизною і взуттям військовополонені забезпечуються за рахунок трофейного або, за необхідності, - й того, що було у вжитку, речового майна вітчизняного виробництва (із врахуванням пори року).
2.5.4.25. Медичне обслуговування військовополонених під час перебування їх в дивізійних (бригадних) пунктах військовополонених та під час конвоювання здійснюється медичним персоналом, виявленим із числа військовополонених.
2.5.4.26. Для надання медичної допомоги використовуються, в першу чергу, трофейні медикаменти.
Забезпечення предметами особистої гігієни першої необхідності здійснюється таким самим чином.
2.5.4.27. За необхідності поранені та хворі військовополонені тимчасово евакуюються у встановленому порядку до медичних підрозділів військових частин, де тимчасово розташовуються окремо від військовослужбовців Збройних Сил України.
Ті, хто потребує кваліфікованої та спеціалізованої медичної допомоги, направляються до госпіталів для військовополонених.
2.5.4.28. Медичні огляди військовополонених повинні проводитись не рідше ніж один раз на місяць.
2.5.4.29. Працездатні військовополонені з числа рядового складу, крім робіт з обладнання та утримання місць їхнього розташування, можуть у примусовому порядку залучатись до виконання робіт невоєнного характеру, які не пов'язані із ризиком для їхнього життя і здоров'я, з урахуванням віку, статі та фізичних якостей.
До таких робіт можуть відноситись:
• сільськогосподарські роботи;
• роботи в добувній або переробній галузі промисловості (за винятком металургійної, машинобудівної та хімічної промисловості);
• навантажувально-розвантажувальні роботи;
• торгова діяльність, мистецтво та ремесло;
• роботи у домашньому господарстві;
• комунальні послуги.
Розподіл військовополонених на роботи здійснюється начальником табору військовополонених оперативного командування.
Притягнення до небезпечних видів робіт (у тому числі до розмінування) може здійснюватися лише за письмовою згодою самих військовополонених.
Військовополонені з числа командного складу можуть залучатися до робіт лише як особи, які керують та контролюють роботу військовополонених із числа рядового складу.
Тривалість і умови праці повинні відповідати нормам, установленим чинним законодавством України.
2.5.4.30. На військовополонених можуть бути накладені такі дисциплінарні стягнення:
• штраф у розмірі не більше 50% авансу в рахунок грошового забезпечення і платні за виконання робіт на термін не більше ЗО діб;
• позбавлення пільг, які надані додатково до тих, які передбачені Женевською конвенцією від 12 серпня 1949 року про поводження з військовополоненими;
• позачергові наряди, тривалістю не більше двох годин на день;
• арешт.
Право накладати вказані стягнення мають начальники табору військовополонених оперативного командування, корпусного та бригадного пунктів прийому військовополонених або їх заступники.
2.5.4.31. Застосування зброї проти тих військовополонених, які скоюють втечу або намір втечі, є заходом надзвичайного характеру, якому завжди повинні передувати попередження, що відповідають обставинам.
До військовополоненого, який був затриманий під час спроби втечі, застосовується лише одне із дисциплінарних стягнень.
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.