Природа художньої творчості у філософських поглядах І.Канта, Г.Гегеля і А.Шопенгауера

міністерство оборони україни

Севастопольський військово – морський ордена Червоної Зірки інститут ім. П.С. Нахімова

Кафедра філософіі

РЕФЕРАТ

на тему: ПРИРОДА ХУДОЖНЬОЇ ТВОРЧОСТІ У ФІЛОСОФСЬКИХ ПОГЛЯДАХ , Г. ГЕГЕЛЯ І

Науковій керівник доктор психологічних наук, член кореспондент АПН України, зав. лабораторії методології і теорії психології Інституту психології ім.. Г.С.Костюка

______________________

                            Виконав:

Перевірив:

______________________________

______________________________

______________________________

 Севастополь

2004

ПЛАН

ВСТУП……………………………………………………………….............…........3

Питання I. СПЕЦИФІКА ХУДОЖНЬОЇ ТВОРЧОСТІ В ПОГЛЯДАХ 

……………………………………………………………………….. 6

Питання II. ПРИРОДА ТАЛАНТУ Й ГЕНІЯ Г. ГЕГЕЛЯ …………………… .10

Питання III. ВЧЕННЯ  ПРО ТВОРЧИЙ

 ПРОЦЕС ………..…..........................................................................12

ВИСНОВОК ……………………………………………………...…......................16

ЛІТЕРАТУРА ………………………………………………………………..……19

ВСТУП

"Творчість - діяльність, що породжує щось нове,чого ніколи раніше не було".[1,11]

Філософи з перших днів зародження філософії дотепер обговорюють виникнення з "нічого" й переходи "чогось" у "ніщо", взаємозв'язку їх у становленні й т.д..

Звичайно, орієнтирами творчості називають новизну, рідше - значимість. У реальній практиці творчості ці показники не завжди займають першорядне місце.

Художники, письменники стурбовані в більшості випадків досягненням естетичного ефекту, ученого цікавить істина. Техніка турбує світовий рівень. Гуманність передбачає створення добра, а новизна й значимість виявляються не цілями, а засобами в досягненні зазначених цілей.

Потребує розвитку концепція значимості творчості в нашому житті. Дотепер творчість розуміли переважно як частину деяких об'єктивних процесів розвитку науки, техніки, мистецтва, культури й т.д., саме як ту частину, що здійснює модернізацію й відновлення цілого. Здається, зараз важливий інший підхід до оцінки творчості: творчість - це інша назва життя, але динамічного, прискореного, того, що розвивається. Тому не творчість - частина мистецтва, науки й т.д., а навпаки мистецтво, наука, техніка - частини творчості. Такий підхід адекватний нашій бурхливій епосі.

Інтерес до проблеми творчості в усьому цивілізованому світі надзвичайно великий. Пошук "нових шляхів розвитку творчої діяльності мас у всіх сферах життя" стає найважливішим завданням усіх членів суспільства [2,23].

Потік інформації про творчість настільки могутній, а думок про різні сторони творчості нагромадилося настільки багато, що актуальність цієї теми відповідає теперішньому часу. Творчість - пошук тільки тому, що пошук - форма творчості - діалог унаслідок того, що діалог - момент творчості, і т.д. Творчість замикає піраміду новаційних рухів у природі, і тому вся сукупність істотних і загальних характеристик новацій повинна ввійти у визначення творчості. Творчість - це прогресуюча і частково керована людиною сукупність новаційних перетворень різних форм речовини, енергії, інформації, що протікає в системах культури [2,48].

Проблемою природи творчості я займаюся кілька років. Думаю, що творчість - настільки унікальне й самобутнє явище, що інтерес до нього не згасне. Творчість виступає загальним феноменом для певного історичного рівня розвитку матерії, що розкриває свій зміст через усі явища в цій області.

"Творчість,- пише А. Г. Спіркін,- це духовна діяльність, результатом якої є створення оригінальних цінностей, установлення нових, раніше невідомих фактів, властивостей і закономірностей матеріального світу й духовної культури". [3,193].

Таким чином, творчість - це створення на основі того, що є, того, чого ще не було. Усяке нове визначення розкриває ще одну його сторону, підтверджує загальність його буття в певній частині матерії, а саме: бути фундаментальною формою відновлення матерії.

Сучасна концепція творчості багато в чому сформувалася під впливом технічної творчості. Художній творчості відповідає інший варіант єдиної теорії творчості. Разом із тим потрібна зміна самого знання про сутність мистецтва. Важливо зрозуміти, що мистецтво не просто відбиває дійсність,- цього завжди було недостатньо - воно діє. Творити на основі відображення нову реальність - визначальна функція в теперішніх умовах. Важливо в цьому зв'язку трактувати мистецтво як різновид творчості.