Технологія очистки побутових стічних вод, страница 16

За табл. 41 в СНіП 2.04.03-85 при q_i = 569,3 мг/(г/добт) J_i =112 см³/г.

При новому значенні мулового індексу ступінь рециркуляції уточнюється за формулою (52) СНіП 8.04.03-85:

 ,

але для забезпечення нормального видалення мулу слід прийняти R_i = 0,3, отже, подальший розрахунок коректування не потребує.

Гідравлічне навантаження q_ssa на вторинний відстійник визначається за формулою (67) в СНіП 2.04.03-85, в якому величина мулового індексу приймається після коректування J_i = 112 см³/г. Для радіальних відстійників з K_ss = 0,45; H_set = 3м;

;

 м³/(м² ∙ год).

Площу відстійників розраховують залежно від гідравлічного навантаження в час максимального притоку стічних вод:

.

Мулову частину відстійників розраховують залежно від умов зберігання активного та збиткового мулу не більше 2 годин.

Приріст мулу за сухою речовиною визначають за формулою (60) СНіП [1]:

=98,97,

де С_cdp – концентрація завислих речовин у стічних водах, що поступають в аеротенк, мг/л, 178,9/2=89,45;

K_g – коефіцієнт приросту; для міських та близьких до них промислових вод K_g = 0,3; для окситенів величина K_g  знижується на 0,25.

Концентрація мулу з вторинних відстійників дорівнює його дозі в регенераторі а_r, вологість 99,35 %. Добовий об’єм збиткового мулу, м³/діб:

=744,56,

максимальна висота мулової частини відстійника, м:

 м.

За типовими проектами можна прийняти висоту мулової частини відстійника 0,7 м, що забезпечує тривалість зберігання мулу, год:

,