Технологія виготовлення деталей "Втулка"

9. Технологія виготовлення деталей

 Рис. 11  Втулка

9.1 Технологічний розділ креслення

У результаті технологічного контролю креслення втулки виявлене наступне: на кресленні проставлені всі розміри, необхідні для виготовлення деталі;

шорсткість всіх поверхонь деталей проставлена у відповідності ДЕРЖСТАНДАРТ 2789-73 / СТ СЭВ 638-77/;

допуски й граничні відхилення розмірів наведені відповідно до ДЕРЖСТАНДАРТ 25346-82  /СТ СЭВ 145-75/ і ДЕРЖСТАНДАРТ 25347-82 /СТ СЭВ 144-75/;

допуски форми й розташування поверхонь проставлені відповідно до ДЕРЖСТАНДАРТ 24643-81  /СТ СЭВ 636-77/;

вимоги до точності виготовлення поверхонь втулки, відповідають вимогам, пред'явленим до шорсткостей цих поверхонь.

9.2 Аналіз службового призначення деталі й умов її роботи у вузлі. Визначення класу в деталі

Відсутність складального креслення вузла, у який входить втулка й даних про службове призначення виробу утрудняє точне визначення призначення деталі. Але, розглядаючи її конфігурацію й габарити, можна припустити, що деталь є деталлю гідросистеми, імовірно лопатою гідродвигуна. Поперечні розміри перетинів деталі вказують на те, що вона випробовує при роботі помірні навантаження поперек основного отвору (28Н9 .

Втулка ставиться до класу «некруглі стрижні» [2] і ймовірно є частиною багатоланкового механізму й виконує роль важеля.

Поверхнею (28Н9 вона встановлюється в корпусі або у втулці, що має відповідний валик або вісь.

В 2 отвори  (11 установлюються 2 гвинти М10, якими втулка кріпиться в корпусі . 2 отвору G1/4 очевидно використаються для установки фітингів, що підводять робочу рідину -масло до порожнин пневмодвигуна.

При виготовленні втулки особливу увагу варто звернути на обробку точного отвору (28Н9  й 2 поверхонь, пов'язаних з ним допусками розташування . Очевидно, щоб витримати  перпендикулярність не більше 0,02 мм, необхідне застосування спеціальних  верстатів і пристосувань.

Втулка виготовляється з легованої сталі 20Х ДЕРЖСТАНДАРТ4543-71, застосовуваної для виготовлення середньонавантажених деталей з наступним хімічним складом і механічними характеристиками [5, т. 2, с. 370]:

Таблиця хімічного складу

стали 20Х.

Механічні властивості стали 45

Таблиця 3.

9.3. Визначення типу й форми організації виробництва

Визначення типу виробництва є важливим етапом для прийняття обґрунтованих рішень при виконанні всіх наступних конструкторських і технологічних рішень.

Тип виробництва - це класифікаційна категорія виробництва, виконувана за ознаками широти номенклатури, регулярності, стабільності й обсягу випуску продукції (ДЕРЖСТАНДАРТ 14.004-83).

Однієї з основних характеристик типу виробництва є коефіцієнт закріплення операцій (Кз. _о.).

Кз. _про показує відношення числа всіх різних технологічних операцій, виконуваних або підлягаючому виконанню підрозділом протягом місяця, до числа робочих місць, тобто Кз. _про характеризує число різних технологічних  операцій, що доводяться на одне робоче місце  підрозділу на місяць.

Кз. _про =  ,                         

де  - сумарне число різних операцій;

- сумарне число різних робочих місць.

Відповідно до ДЕРЖСТАНДАРТ 14.004-74 установлені наступні значення Кз. _про й відповідно типи виробництва:

Кз. _про = 1 для масового виробництва;

1<Кз. _про   10 для крупносерийного виробництва;

10< Кз. _про 20 для средньосерийного виробництва;

20< Кз. _про 40 для дрібносерійного виробництва;

Для умов одиничного виробництва Кз. _про не нормується й  установлюється більше 40.

Т. к. визначити тип виробництва даним шляхом не представляється можливим, тому доцільно на цьому етапі користуватися табличними методами з наступним його уточненням у ході технологічного проектування по Кз. _про, або за коефіцієнтом серійності (К_с), щохарактеризує виробництво, по величині завантаження встаткування:

К_с = Ф_д/(NТ_шт.ср.),