Технологічний процес виробництва щебеню з гірських порід типу ІI, страница 5

-  промивання та класифікація піску із відсівів подрібнення;

-  зневоднення піску;

-  складування готової продукції.

Із схеми випливає, що продукти подрібнення мають розміри, які перевищують розміри розвантажувальних отворів дробарок. Проте операції грохочення перед третьою стадією подрібнення і використання дробарки в замкнутому циклі забезпечують можливість регулювання крупністю та кількістю готової продукції.

Принципові технологічні схеми щебеневих заводів для переробки різних типів порід наведено на рисунках 2.1 ,2.2 Технологічна схема, що наведена на рисунку 2.3 може використовуватися для переробки порід типу II та порід 1-2 типу. Тристадійне подрібнення із замкнутим циклом відрізняється типами дробарок, що застосовують на останній стадії.

Рисунок 2.2 - Принципова технологічна схема щебеневого заводу з переробки міцних, однорідних, малоабразивних порід

Рисунок 2.3 -  Принципова технологічна схема щебеневого заводу з переробки неоднорідних за міцністю малоабразивних порід

Крупність матеріалу, який відбирається на попередньому грохоченні рекомендується приймати: для першої стадії подрібнення - близькою до ширини завантажувального отвору дробарок, для другої та третьої стадії - рівною діаметру найбільшої крупності продуктів, що одержують.

Операції після її стадії подрібнення аналогічні до розглянутих у технологічній схемі для переробки порід типу 1-1 (рис.2.1).

Найбільш складною є переробка неоднорідних за міцністю (головним чином, карбонатних) порід типу III внаслідок значних коливань вмісту слабких зерен (з границею міцності при стиску менше 20 МПа), а також глинистих включень.

Технологія переробки таких порід повинна в кожному конкретному випадку враховувати особливості сировини, гнучко варіювати різними технологічними операціями і тому не обмежуватися рамками єдиної типової схеми. Загальним та характерним є те, що для одержання кондиційного щебеню необхідно використовувати методи збагачення за міцністю.

Найбільш часто в технологічні схеми включають збагачення методом вибіркового подрібнення з використанням роторних дробарок і вилученням з процесу слабких включень багатократним грохоченням. При переробці порід, які містять до 20% слабких зерен, вихід щебеню становить близько половини від вихідної гірської маси. Відходи у вигляді відсівів, які утворюються у великій кількості, належать до утилізації як сировина для цементної, металургійної промисловості, для виробництва вапнякової муки, мінеральних наповнювачів, наприклад, для асфальтобетону та флюсів, що забезпечує комплексне використання сировини.

При вмісті у вихідній гірській масі більш 20% слабких включень, щебінь необхідної марки може бути одержаний тільки за рахунок включення в технологічну схему спеціальної операції збагачення за міцністю методом відсадження, механічної класифікації або розділу у важких середовищах (суспензіях), які здійснюються в окремому потоці.

У випадку наявності на заводі можливості вибіркового добування міцних і слабких порід, їх переробку здійснюють на окремих технологічних лініях.

Система з'єднань технологічних ліній і наявність потоків для відокремлення порід різної міцності характеризують структуру технологічної схеми. Згідно з класифікацією І.Б.Шлаїна розрізняють одно- дво- та трипоточні схеми. Використовують також комбіновані схеми, коли в різних їх елементах матеріал перероблюють в одному або декількох потоках (рис. 2.4, б).

При вмісті у вихідній сировині глини до схеми вводять операції, що пов'язані з її відбором, і передбачають мокрий спосіб переробки з використанням обладнання для промивання та зневоднення, що дозволяє одержувати заповнювач необхідної чистоти.

Для виробництва щебеню, крім заводів, використовують збірно-розбірні автоматизовані лінії САДЛ-И-400 та пересувні дробильно-сортувальні установки ПДСУ-85.