У авторемонті нітроцелюлозні емалі використовуються до теперішнього часу, хоча в більшості розвинених країн вони поступово витісняються з ринку. Основна перевага матеріалів фізичного висихання типу нітроцелюлозних емалей в авторемонті полягає у високій швидкості повітряної сушки, що у поєднанні з легкістю полірування дозволяє отримати добрі результати в умовах слабких оснащених і запилених авторемонтних майстерень[19].
В атмосферостійких покриттях в умовах сильної загазованості промисловими газами хімічних виробництв застосовуються головним чином ґрунтовка ХС на основі сополімера вінілхлориду з вініліденхлоридом, а також лаки та емалі на основі перхлорвінілових смол. За відсутності такої загазованості можуть бути застосовані інші грунтівки і, зокрема, гліфталева ґрунтівка ГФ, а для зовнішніх покриттів - алкідні лакофарбні матеріали, особливо на основі пентафталевых смол.
1.2 ЛФМ на основі карбамідоформальдегідних олігомерів
Наповнені лакофарбні матеріали з позначенням «МЧ» - є суспензія пігментів в алкідному лаці на синтетичних кислотах або гліфталевому лаці з додаванням карбамідоформальдегідної смоли, модифікованої бутанолом, і розчинників.
Схема класифікації карбамідоформальдегідних олігомерів [5, с.222]
Карбамідоформальдегідні олігомери – це в основному лінійні олігомерні продукти, які складаються з ланок типу:
та
Вони мають, також, невеличку кількість розгалужених фрагментів – триметилольних похідних карбаміду. У реакціях поліконденсації приймають участь метилольні групи модифікованих олігомерів. Етерифіковані групи менш реакційно здатні та в процесах поліконденсації, зазвичай, участі не приймають.
Карбамідоформальдегідні олігомери є термореактивними матеріалами та здатні до подальшої поліконденсації, яка призводить до утворення тривимірної структури (особливо при рН<7).
Немодифіковані карбамідоформальдегідні олігомери розчинюються у воді, що зумовлено присутністю в них гідрофільних метилольних груп та значною мірою, невисокою молекулярною масою цих олігомерів.
Властивості модифікованих олігомерів визначаються природою спирту-модифікатора. Якщо використовують метанол, етанол та етилцелозольв, як модифікатор, то отримують олігомери добре розчинні у воді або спиртах, але не в вуглеводнях. А якщо збільшити довжину алкільноного радикалу спирту-модифікатора розчинність у воді та спиртах погіршується, але у вуглеводнях кращає. Так, наприклад, олігомери, модифіковані н-бутанолом, добре розчиняються у вуглеводнях, але не змішуються з водою. Молекули частково бутанолізованих карбамідо-формальдегідних смол, звичайно, містять 5-6 елементарних ланок. Тверд-нення бутанолізованих смол, при взаємодії з пластикуючими плівкотвірними речовинами супроводжується відщепленням бутанолу. Спирти, з більшою довжиною алкільного радикалу для модифікації олігомерів не використовують тому що етерифікація цими спиртами утруднена через погану розчинність у реакційній суміші.
Різниця розчинності у окремих видів карбамідоформальдегідних олігомерів дає можливість використання їх для отримання як органо- , так і водорозчинних лакофарбних матеріалів. У лакофарбній промисловості знайшли застосування олігомери, модифіковані н-бутанолом [5, с.229-230].
Найбільшого використання набула смола К-411-02, яка є розчином бутанолізованої карбамідоформальдегідної смоли у бутанолі. Вона застосовується після змішування з алкідними смолами №90 та №135 для виготовлення карбамідоалкідних лаків та емалей гарячої сушки.
Приблизний склад смоли К-411-02 [у % (ваг.)]
Карбамід |
13,7 |
Формалін 37%-вий |
50,5 |
Аміак 25%-вий |
1,5 |
Фтальовий ангідрид |
0,3 |
Бутанол |
34 |
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.