8.Використання такої схеми ключа дозволяє:
· пiдвищити навантажувальну здiбнiсть логiчного елемента;
· пiдвищити пороговий рiвень вхiдної напруги i перешкодостiйкiсть;
· підвищити швидкість перемикання в динамічних режимах.
UВИХ= ЕК - IК.0 RК – UБЕ.2 »ЕК
При наростаннi вхiдної напруги транзистор VТ1 спочаткузнаходиться в закритому станi. З моменту, коли UВХ ³ UБЕ.1 вiн переходить в активний режим роботи з струмом бази, який визначається по формулi:
IБ1 = (UВХ –UЕ1)/(b+1)RЕ
Вiдповiдно до умов роботи ключа з динамiчним навантаженням VT2 повинен закритись. Але в розглянутих умовах це неможливо, так як потенцiал його бази вище нiж емiтера. Для вирiшення цiєї проблеми необхiдно пiдняти потенцiал емiтера VТ2, що робиться за рахунок допомiжного дiода, який вмикається вiдповiдно до рис.2.6. Пiсля закривання VТ2 напруга на виходi схеми стає близькою до “0”. Максимальний вихiдний струм ключа визначається струмом змiщеного в зворотньому напрямку переходу база- емiттер VТ2.
|
9. Схеми з перемиканням струму. Вiдома в практицi пiдсилювальної технiки схема диференцiйного каскаду (рис.2.7, схема на VТ1, VТ2) не могла не привернути увагу розробникiв логiчних схем. Повязано це з тим, що розглянутi вище схеми в тiй чи iншiй мiрi не задовольняють основним положенням, якi необхiдно закладати в структуру логiчних елементiв, тобто:
· ненасиченнi транзисторнi схеми;
· мiнiмальний перепад напруг;
· величини струмiв повиннi забезпе
-чити мiнiмальний час пперемикання.
Рис. 2.7.
Розглянемо особливiсть роботи приведеної схеми з точки зору логiчного ключа. На вхiд бази транзистора VТ2 подається постійний потенціал Е0 , а вхідний логічний сигнал подається на базу VТ1.
При нульовому вхiдному сигналi транзистор VТ2 вiдкритий i струм IЕ замикається через RЕ1, емiттер колектор VТ2, i RК2. Падiння напруги на RЕ1 визначається потенцiалом UЕ, який приводить до запирання VТ1. В результатi напруга на колекторi VТ1 практично рiвняється напрузi живлення ЕК, а вихiдний сигнал UВИХ, що знiмається з резистора RЕ2 емiттерного повторювача, виконаного на VТ3, визначається рiвнем (рис.2.7):
U1ВИХ= ЕК – UБЕ.3, (2.12)
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.