Розвиток мережі 110 кВ промислового району “МР”, страница 8

1.3.2. Розглянемо другий варіант

В цьому варіанті проектуючи ПС6, як і в першому варіанті, є тупиковою.

Основна відміна в тому, що вона приєднана до джерела живлення.

Довжина лінії (ПЛ (7) –6)– 44 км., виконана у дволанцюговому виконанні. Схема мережі по варіанту 2 приведена на малюнку 1.3.

Малюнок 1.3. Потокорозподіл в мережі.

Найбільше відхилення напруги у нормальному режимі має місце на ПС 3 (U₃ = 109,01 кВ)

          На ЕОМ розраховані два післяаварійні режими: вимкнена ПЛ 1- (7) та ПЛ (7) – 4. Результати розрахунків такі самі як і у першому варіанті.

          Варіант II технично реалізуєм, так як у нормальному та післяаварійному режимах відхилення напруги задовільнює умовам (1.11) та (1.12) та перевантаженних ліній не має.

          1.3.3. Розглянемо третій варіант

В цьому варіанті, як і у вище приведених вароіантах, проектуюча ПС6 є тупиковою. Приєднання до лінії виконано за допомогою відгалуження. Приєднання за допомогою відгалуження дешевше, так як потребує меньш комутаційних апаратів. Експлуатація лінії меньш зручна, оскільки у ремонті кожної дільниці потрібно вимикати усю лінію.

Довжина лінії ПЛ (7) -6 – 17 км., виконана у дволанцюговому виконанні. Схема мережі по варіанту 3 приведена на малюнку 1.4.

Малюнок 1.4. Потокорозподіл в мережі.

Найбільше відхилення напруги у нормальному режимі має місце на ПС 3 (U₃ = 106,26 кВ)

          На ЕОМ розраховані два післяаварійні режими: вимкнена ПЛ 1- (7) та ПЛ (7) – 6.

          Для післяаварійного режиму, коли вимкнено ПЛ 1- (7) найбільше відхилення напруги буде на ПС 1 (U^А1 = 68,99 кВ)

Для післяаварійного режиму, коли вимкнено ПЛ (7) – 6 найбільше відхилення напруги буде на ПС 6 (U^A6 = 85,68 кВ)

Так як перевантажених ліній, у післяаварійному режимі не задовільнює умові (1.12), то цей варіант виключаємо із подальшого розгляду.

1.4.  Вибір раціональної схеми електричної мережі на основі техніко-економічного порівняння конкурентноспроможних варіантів

Варіанти, що залишились підлягають техніко-економічному порівнянню.

Розрахунок робимо з умовою, що зміна цін відбулася пропорційно.

Значення капітальних затрат на спорудження та підключення ПС визначаємо за збільшеним показником вартості елементів мережі [2, с. 323,332; 3, с. 319].

Значення капітальних вкладів заносимо у таблицю 1.4.

Таблиця 1.4. Капітальні вклади у будівництві електричної мережі, тис. грн.