Розвиток мережі 110 кВ промислового району “МР”, страница 3

3.6. Надання долікарняної медичної допомоги..........................................101

3.7. Висновки.................................................................................................102

4. Економічна частина..................................................................................105

4.1.Сума капітальних вкладень в основні фонди.......................................105

4.2.Визначення повних річних витрат.........................................................107

4.3.Розрахунок питомих техніко-економічних показників

зпроектованої мережі....................................................................................118

Додатки...........................................................................................................121

Список літератури.........................................................................................135

РЕФЕРАТ

          Дипломний проект містить ________ сторінок пояснювальної записки, таблиць _______, малюнків _______, 6 аркушів графічної частини.

          У проекті виконаний аналіз існуючих мереж 110 кВ промислового району, визначені перспективні навантаження, розглянуті варіанти реконструкції мережі єлектропостачання, вибраний оптимальний варіант, розраховані потоки потужностей на ділянках мережі і рівні напруги на підстанціях, розроблений проект нової повітряної лінії.

          Розглянута технологія монтажу проводів і тросів на переходах через інженерні споруди.

          Розроблено заходи щодо охорони праці, визначені економічні показники мережі.

          ЕЛЕКТРИЧНІ МЕРЕЖІ, ЛІНІЇ, ПІДСТАНЦІЇ, ЕЛЕКТРИЧНІ АПАРАТИ, СТРУМОВЕДУЧІ ЧАСТИНИ, ЕЛЕКТРОБЕЗПЕКА, СОБІВАРТІСТЬ

В С Т У П

          У зв¢язку з різким спадом промислового виробництва нині енергетичні потужності ТЕС України завантажені тільки на 35 %, що створює у керівництва країни ілюзію про достатність запасів генеруючих потужностей. Однак вкрай спрацьоване устаткування енергетичного комплексу використовується на межі граничних технічних можливостей. 96 % обладнання ТЕС уже відпроцювало свій ресурс, а 73 % досягло граничного рівня. Сьогодні з 36 млн кВт-год установленої потужності ТЕС тільки 17 млн кВт-год можуть нести навантаження.

          Водночас тануть і ілюзії, пов¢язані з надіями на атомну енергетику. Обумовлено це двома причинами: по-перше, тим, що деградуючий теплоенергетичний комплекс не в змозі забезпечити її необхідними обсягами маневрових і пікових потужностей, а по-друге, тим, що значна частина блоків АЕС введена в експлуатацію ще в 1980 – 1983 рр. і наближається час виведення їх з експлуатації. А заміна їх на нові пов¢язана з гігантськими капітальними витратами, що сягають 2 тис. дол. за 1 кВт встановленої потужності.

          Значно погіршує ситуацію, що склалася, і крутте повернення технічної політики енергозабезпечення країни в бік роздільного виробництва теплової і електричної енергії (теплової – в котельнях, а електричної – на ТЕС), для чого все більше теплоелектроцентралей (ТЕЦ) перетворюються в котельні. При цьому розробляються і здійснюються на практиці проекти теплозабезпечення окремих міст і навіть великих районів від котелень, які використовують як паливо природний газ. Крім того, як гриби виростають котельні в різних організаціях і на підприємствах, у житлових кварталах і окремих багатоповерхових будівлях, а в країну широким потоком пливе котельне обладнання закордонного виробництва. Але ж таке вирішення проблеми теплозабезпечення країни не тільки прив¢язує її до закордонного виробника, а й призводить до значного зростання витрат палива.

          Все викладене вимагає негайних і рішучих дій як у організаційному, так і технічному напрямках, бо подальше зволікання призводитиме до виходу з ладу генеруючого обладнання прискореними темпами, а відповідно і до зростання дефіциту енергії. За оцінкою фахівців продовження бездіяльності приведе до того, що уже в 2020 р. практично всю електроенергію Україна змушена буде імпортувати.