Розвиток мережі 110 кВ промислового району “МР”, страница 7

          Розрахунок встановлених режимів виконуємо за допомогою ЕОМ (програма “РРС9”). Вихідні дані до розрахунку по конфігурації мережі для усіх варіантів наведені у таблиці 1.2.

          Таблиця 1.2. Дані для введення інформації у ЕОМ (варіанти 1,2,3)

№ вітки

Початок

Кінець

rл, Ом

Хл, Ом

l, км

F, мм2

1

1

2

9,64

16,52

38,7

АС-120

2

2

3

9,27

9,59

21,6

АС-70

3

3

4

7,79

13,37

31,32

АС-120

4

4

7

10,22

17,52

41,04

АС-120

5

7

1

8,07

13,83

32,4

АС-120

6

7

5

2,96

5,07

23,76

АС-120

7

7

6

9,44

9,77

44

АС-70

8

5

6

5,79

5,99

27

АС-70

9

7

5

2,96

5,07

23,76

АС - 120

10

7

6

9,44

9,77

44

АС – 70

11

5

6

5,79

5,99

27

АС-70

12

4

6

6,22

10,67

25

АС-120

13

6

7

12,45

21,35

50

АС-120

rл  та Хл – активний опір проводів ліній та індуктивний опір фази ліній

                                           (1.8)

                                       (1.9)

де  rл – електричний опір постійного струму провода, Ом/км [1, с.574];

               Х0 – індуктивний опір повітряної лінії, Ом/км [1, с.577-578];

               l – протяжність довжини, км;

               nл – число паралельних низок лінії.

АС – 70 мм2 : r0 = 0.429 (Ом/км); Х0 = 0,444 (Ом/км).

АС – 120 мм2 : r0 = 0.249 (Ом/км); Х0 = 0,427 (Ом/км).

Максимальні електричні навантаження ПС на стороні низької напруги наведені у таблиці 1.3.

Розрахунок нормальногого та післяаварійного режиму по необхідному варіанту виробляємо шляхом вимкнення зайвих віток.

Таблиця 1.3. Максимальні електричні навантаження підстанцій на стороні Н.Н.

№ п/п

Розрахункова

величина

Од

Вим

ПС1

ПС2

ПС3

ПС4

ПС5

ПС6

ПС(7

1

Найбільше активне навантаження на найнижчий стороні ПС

МВт

10,8

18

23,8

9,6

24

8,6

0

2

Найбільше реактивне  навантаження на найнижчий стороні ПС

Мвар

3,6

8,4

6

3,6

8,8

1,2

0

Знаючи напругу в вузлах, знаходимо відхилення напруги V у відсотках від номінального:

                                    (1.10)

в нормальному Vн та післяаварійному Vа режимах.

          Відхилення напруги у нормальному режимі повинно зодовільняти умову:

½Vн½£ 13 ¸ 15 %                                          (1.11)

у післяаварійному режимі:

½Vа½£ 18 ¸ 20 %                                          (1.12)

          Якщо одне із цих умов не задовільняється, то варіант який ми розглядаємо може бути виключений з подальшого розгляду.

          Найбільше відхилення напруги у нормальному режимі має місце на ПС 3 (U3 = 109,01 кВ)

          На ЕОМ розраховані два післяаварійні режими: вимкнена ПЛ 1- (7) та ПЛ (7) – 4.

          Для післяаварійного режиму, коли вимкнено ПЛ 1- (7) найбільше відхилення напруги буде на ПС 1 (UА1 = 91,57 кВ)

Для післяаварійного режиму, коли вимкнено ПЛ (7) – 4 найбільше відхилення напруги буде на ПС 4 (UА4 = 92,8 кВ)

Так як перевантажених ліній, у нормальному та післяаварійному режимах не має, та відхилення напруги задовільнює умови (1.11) та (1.12), то цей варіант технично реалізуєм.