Відмінність реального значення вирішуючої здатності від теоретичного обумовлено похибками вузлів шумами ЦАП. Точність ЦАП визначається значеннями абсолютної похибки приладу, нелінійністю та деференцьованної нелінійністю.
Абсолютна похибка dпш показує відхилення значення вихідної напруги (струму) від номінального (розрахункового), відповідаючого кінцевій точці характеристики перетворення (мал.2.8). Абсолютна похибка звичайно вимірюється в одиницях з молодшого значучого розряду (МЗР). Нелінійність приладу 6л характеризує ідентичність мінімальних приростів вихідного сигналу в усьому діапазоні перетворення та визначається як найбільше відхилення вихідного сигналу від прямої лінії абсолютної точності, проведеної через нуль та точку максимального значення вихідного сигналу. Значення нелінійності неповинно виходити за межу ± 0,5 одиниці МЗР.
Диференційна нелінійність dл диф характеризує ідентичність сусідніх приростів сигналу. Її визначають як мінімальну різницю похибки нелінійності двох сусідніх квантів у вихідному сигналі. Значення диференційної нелінійності неповинно перевищувати подвійне значення похибки нелінійності. Якщо значення dл диф більще одиниці- МЗР, то перетворювач вважається немонотонним, тобто на його виході вихідний сигнал не може нарощувати рівномірно при рівномірному зростанні вхідного коду. Немонотонність в деяких квантах дає зменшення вихідного сигналу при наростанні вхідного коду.
Малюнок 2.13 Передаточна характеристика ЦАП.
А – лінійність; В – нелінійність; С – немонотонність; В – вихідний сигнал; Е – пряма, з¢єднуюча ідеальне значення рівнів вихідного сигналу; dпш – похибка повної шкали.
2.2.6. Регістр
Регістр – операційний вузол ЕОМ, який уявляє собою регулярну сукупність елементів пам¢яті та комбінаційних схем та призначенних для вводу, зберігання, перетворення та видачі числа, а також для виконання найпростіших порозрядних операцій та вироблення поінформованих сигналів про збережене в регістрі число. В якості запам¢ятовуючих елементів у регістрах використовуються тригери, побудовані на логічних елементах. Число тригеров, які призначені для збереження багаторозрядного двійкового числа дорівнює кількості розрядів у цьому числі.
Малюнок 2.14. Мікросхема КР1554ИР22
Мікросхема ИР22 – восьмирозрядний регістр збереження інформації, який тактується імпульсом, з можливістю переведення виходів у високоімпедансний стан. Запис інформації в тригери регістра відбувається при подачі логічноі 1 на вхід С, у цьому випадку сигнали на виходах регістру повторюють вхідні, регістр “прозорий” для сигналів на входах Д1-Д8. При подачі логічного 0 на вхід С регістр переходить в режим збереження інформації.
Виходи мікросхеми знаходяться в активному стані, якщо на вхід Z подано логічний 0. Якщо ж на вхід Z подати логічну 1, виходи регістру переходять у високоімпедантний стан. Сигнал на вході Z не впливає на запис у тригері, запис може проводитися як при логічному 0, так і при логічній 1 на цьому вході.
2.2.7. МК 51
Мікроконтролер КМ 1816ВЕ51, який виконан на основі високорівневої n-МОП технології та випускається в корпусі БІС, що мають 40 зовнішніх виводів (мал). Для роботи МК51 потрібне одне джерело електроживлення +5 V. Через 4 програмуючих порта вводу-виводу МК51взаємодіє з середовищем у стандарті ТТЛ – схем з трьома станами виходу.
Корпус МК51 має два вивода для підключення кварцевого резонатора чотири виводи для сигналів, керуючих режимів роботи МК51, та вісім ліній порту 3, які можуть бути запрограмовані користувачем на виконання спеціалізованних (альтернативних) функцій обміну інформацією із середовищем.
Малюнок 2.15. Цоколівка корпусу МК51 та назви виводів.
Основу структурної схеми МК51 (мал.2.9.) утворює внутрішня двонаправлена 8 бітна шина, яка зв¢язує між собою усі основні вузли та пристрої:
- резидентна пам¢ять;
- АЛУ;
- блок регістрів спеціальних функцій;
- пристрій управління;
- порти вводу-виводу.
Малюнок 2.16. Структурна схема МК51.
2.2.8. Дешифратор та семисегментний індикатор.
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.