Розвиток мережі 110 кВ промислового району “МР”, страница 6

j=1

 

 n

∑ ΔQтi - втрати реактивної потужності в трансформаторах мережі.

i=1

 

При ориєнтовних розрахунках допускається приймати, що втрати реактивної потужності в індуктивних опірах високовольтних ліній (ВЛ) 110-220 кВ та генерація реактивної потужності ціми лініями у період найбільших навантажень взаємно компенсуються. Таким чином, при складанні приблизного балансу реактивної потужності в мережі, що проектується

                                                       m                  m

складовими порівняння балансу (1.2) ∑Qcj  и  ∑ ΔQлi  можно зневажати.

                                                               j=1                j=1

 

Втрати реактивної потужності у трансформаторах при кожної трансформації складають приблизно 8-10% від трансформуючої повної потужності  навантаження.

      n                               n                                       n                       n

   ∑ ΔQтi    »0,1 ∑ Sni  » 0,1       (∑ Pni)2 + (∑ Q ||ni )2                                    (1.3)

     i=1                           i=1                                    i=1                    i=1

 

Потужність компенсуючих пристроїв, необхідних до установки у мережу для забезпечення балансу реактивної потужності, визначається на основі виразу (1.2) по знайдених приблизно складовим балансу:

 n                                   n                    m                   n                                m                            n                    n

∑ Qkyi  » 0,95 ∑ Q ||ni + ∑ΔQлj + ∑ ΔQтi -∑Qr - ∑Qcj » 0,95 ∑ Q ||ni + ∑ ΔQтi - ∑Qг    (1.4)

i=1                                i=1                 j=1               i=1                              j=1                         i=1                 i=1

 

Реактивна потужність генераторів, видаваєма в мережу визначається наступним шляхом:

 

å Qг = å Pг * tgjг                                                 (1.5) 

 

å Qг = 95,75 *  0,56 = 53,62 ( М вар)

                                       n

∑ ΔQ || ni = 3,6+8,4+6+3,6+8,8+1,2=31,6 (М вар.)

                                     i=1

                                                             n

∑ Qтi  » 0,1 *     94,82 +31,62 =9,99 (М вар.)

                                            i=1

                                                                n

∑ ΔQкуi = 0,95 * 31,6 + 9,99 – 53,62 = -13,61 (М вар)

 i=1

                                   n

Негативне значення ∑Qkyi  вказує на відсутність необхідності в 

                                  i=1

компенсуючих пристроях.

1.3. Попередній розрахунок встановленних режимів.

При проектуванні електроенергетичних об¢єктів використовується метод варіантного зіставлення можливих до виконання конкурентноздатних технічних рішень задачі.

Найвигоднішим варіантом є варіант, який забезпечує найменьші приведені витрати.

Коли порівнюючі варіанти близькі за результатами техніко-економічного розрахунку, до виконання приймають варіант мережі, якій забезпечує кращі якостні та перспективні показники.

1.3.1. Розглянемо перший варіант

В цьому варіанті проектуючи ПС6 є тупиковою. Вона приєднана до ПС5, у результаті чого виникає потреба у реконструкції тупикової ПС5 у прохідну.

Довжина лінії (ПЛ5-6) – 27 км., виконана у дволанцюговому виконанні. Схема мережі по варіанту 1 приведена на малюнку 1.2.

По розрахунковому струму Ip, для нормального режиму проводимо вибір перерізу F та марку провіду ПЛ (7) – 6 [2].

Ip = aт * ai * Iл,                                                (1.6)

де  aт  = 0,85 (знаходимо по таблиці);

      ai = 1,05 (для ПЛ 110-220кВ).

Знаючи поток потужності лінії (Sл = Pл + j Qл), знаходимо струм лінії із порівняння

                                         (1.7)

          Малюнок 1.2. Потокорозподіл в мережі

Для ПС6:              Рл = 8,6 (МВт)

                             Qл = 1,2 (Мвар)

 (МВА)

 (кА) = 23 (А)

Ip = 0,85 * 1,05 * 23 = 20,5 (А)

По таблиці [2,с.286] вибираємо F = 70 мм2, марки АС (алюміній – сталь).

Вибір перерізу для решти варіантів виконуємо аналогічно.