Формування та використання власних імен у Латинській Америці

        “ФОРМУВАННЯ  

ТА

ВИКОРИСТАННЯ

ВЛАСНИХ ІМЕН

У

ЛАТИНСЬКІЙ АМЕРИЦІ”

                  ІСТОРИЧНИЙ ЕКСКУРС

     В теперішній  час на території Латинської Америки існують дев’ятнадцять країн, які говорять іспанською  мовою. Той факт, що на протязі історії розвитку  мови виникають різниці (фонетичні, лексичні, граматичні іт.д.) між іспанською мовою в країнах, які говорять нею, приводить ряд вчених до думки про те, що на території Америки відбудеться така ж дивіргенція мови між окремими латиноамерикантькими країнами, як це відбулося з народною латиною у Європі. Навіть в теперішній час говорять про існування в Латинській Америці  “мексиканського”, “аргентинського” варіанта іспанської мови і т.д. які нібито  не є іспанською мовою.

        Проти  такого антиісторичного розуміння розвитку мови виступає іспанський вчений Менендес Підаль. Умови  підкорення  Римом   народів,  які населяли  територію  Європи,  були  зовсім  іншими  від  умов  завоювання  Іспанією  Америки.  В  Європі  підкорені  Римом країни  швидко  відділились  від  Рима  та  один  від  одного і не  мали   ніяких зв'язків  ні  з  Римом,  ні  між  собою.  Іншу картину ми бачимо в Америці. Завоювання Америки після її відкриття  продовжувалось на протязі всього  XVI сторіччя.

. В Америку  прибували знову і знову отряди конкістадорів та поселенців.

                          ГЕОГРАФІЯ ПОСЕЛЕНЬ

Під владою іспанської корони населення, яке проживало на території сучасного Еквадору, попадає у першій половині XVI сторіччя. І треба зазначити, що географічні умови цієї країни дуже своєрідні: Анди, які двойним ланцюгом проходять з півночі на південь, поліляють її на три зони: горний район - Сьєрра, притихоокеанське узбережжя - Коста та тропічні джунглі басейна річки Амазонки - Ор'єнте. Коста та Ор'єнте характеризуються спекотним та вологим кліматом, Сьєра - прохолодним, гірсько-екваторіальним. Кліматичні умови значною мірою впливали на розселення іспанських завойовників.

Поперед усе важливе питання про те, хто привозив іспанську мову в Америку. Конкістадори були з усіх прошарків населення та всіх іспанських провінцій. Безумовно, сказувалось в мові їх соціальне походження та діалектичні особливості.

Конкістадори, які в більшій масі належали до найнижчих  прошарків суспільства, були вихідцями із ряду іспанських провинцій, які по клімату теж різнились між собою. Як відмічають еквадорські  дослідники, іспанська мова района Кости та його центра Гуякіля схожа з діалектами південних провінцій Іспанії - Андалузії та Екстремадури. В Сьєррі, особливо в провінції Лоха, спостерігається вплив кастільського діалекту, оскільки колонізатори-кастільці надавали перевагу сілитись в районах з помірним кліматом.

МОВА ЛАТИНСЬКОЇ АМЕРИКИ ДО КОНКІСТИ

До іспанського завоювання на території сучасного Еквадору жили багаточислені індейські племена (кара, кан'ярі, пуруа, сепаро, каяпа, колорадо, хібаро та інш.). На початку другої половини XV сторіччя на ці землі приходять інки, які насильно насаждають мову Інкської імперії - кечуа. В районі Куско, пізніше, проживали гірські народності вже зазначеної мовної групи кечуа (quechua, kechwa, keshwa, kkechuwa, quichua. Самоназва - руна-сімі (runa-simi - мова людей). На протязі XVI - XVIII столітть в районі Сьєрри зникають місцеві мови (серед інших - кара, пуруа, кан'ярі), поступаясь місцем кечуа.

      Колонії Америки мали постійний зв'язок  з метрополією. Із Іспанії в Америку привозили книги, тут ставились комедії Лопе де Веги, навіть моди  були іспанськими.

        Таким  чином, з самого початку існування іспанської мови на американський землі не склалось необхідних передумов для того, щоб окремі зони Америки, які втратили між собою зв'язок, втратили б і мовну єдність.  В мові Латинської Америки  спостерігались тіж самі риси розвитку, тіж зміни, які відбувались в мові півостріва. Дуже добрим для порівняння є єврейсько-іспанський діалект, мова євреїв, які були вигнані із Іспанії приблизно в той же час, коли була відкрита Америка,  і які поселились на Балканах. Вони не мали ніяких зв'язків з Іспанією та зберегли мову, основою якої є іспанська мова XV століття.

        Між латиноамериканськими країнами існують різного роду зв'язки, які в сучасну епоху коли є такі засоби комунікації, як книгодрукування, радіо, кіно, телебачення, становляться ще більш міцними. Тому в мові цих країн не  можуть бути великої різниці. Національна мова, майже всіх латиноамериканських країн є іспанська. Між країнами  підтримується єдність мови. Різниця існує між Іспанією та Латинською Америкою, з одного боку, та між самими латиноамериканськими країнами, з іншого.

    Другий важливий фактор - це вплив на іспанську мову мов місцевих індіанців, а пізніше, мов, які негри привозили з Африки. В різних країнах ступінь цього впливу різний.