Ергономіка: Методичні рекомендації до виконання індивідуальної та самостійної роботи, страница 6

З фізіологічної точки зору найбільш сприятливим для людини є природне освітлення. Вибір штучного освітлення залежить від характеру зорової задачі. Численні експерименти доводять, що люмінесцентні лампи типу ЛД та ЛДЦ, спектр яких близький до розсіяного денного світла, створює більш приємні умови для праці, ніж лампи накалювання, при однаковому ступені освітленості. При люмінесцентному освітленні зорові функції, пов’язані з розпізна­ванням кольорів, мало відрізняються від їх стану при природному освітленні.

Необхідна освітленість на робочому місці встановлюється в залежності від класу точності виконуваних робіт. Нормування освітленості визначається розміром деталі розпізнавання, її контра­стом з фоном і ступенем освітленості (коефіцієнт яскравості робочої поверхні). Наприклад, при роботах найвищої точності необхідне освітлення 1500-5000 лк, а малої точності – досить 200-300 лк.

Контрастна чуттєвість ока або його здатність розпізнавати мінімальну різницю в освітленості фону та деталей підвищується  із збільшенням освітленості і сприяє підвищенню продуктивності праці, надійності функціонування системи керування виробничим процесом. Неменше значення у виробничих умовах має швидкість розпізнавання об’єкту та його деталей, тривалість ясного бачення, яка також підвищується з покращенням умов освітлення.

Однак, при всіх рівних умовах індивідуальні особливості організму людини, досконалість її зорового аналізатора відіграють важливу роль. При різних відстанях до об’єкта або рівнях освітлення органам зору доводиться пристосовуватися до них. Ці властивості ока називають акомодацією та адаптацією. Акомодація– здатність ока, змінюючи кривизну кришталика, пристосовуватися до ясного бачення предметів, що знаходяться від нього на різних відстанях. Адаптація – здатність ока пристосовуватися до різного рівня освітленості шляхом звуження або розширення зіниці для пропускання необхідної кількості світла. Ці та інші властивості зорового аналізатора (конвергенція, гострота зору, поле зору) повинні враховуватися при професійному відборі робітників для виконання різних виробничих функцій, а також враховуватися вчителем, навчальним майстром при організації робочого місця учня (студента), розташуванні наочних посібників, інструментів, заготовок.


Міжпредметні зв’язки

Вікова фізіологія

Поняття, закони, наукові факти:акомодація, адаптація, поле зору, увага, вікові особливості розвитку сенсорного апарату, залежність працездатності та слухових функцій від рівня шуму, освітленості; втома, ознаки втоми; дослідження короткочасної зорової та слухової втоми.

Міжпредметні пізнавальні цілі:вивчення норм допустимого рівня інтенсивності шуму у приміщеннях школи, профілактичні заходи по запобіганню впливу шуму на організм учнів під час роботи у навчальних майстернях.

Практикум у навчальних майстернях

Поняття, закони, наукові факти:ефективність, безпека, знаряддя праці,джерела шуму у навчальних майстернях.

Міжпредметні пізнавальні цілі: визначення видів навчальної діяльності учнів, які можна виконувати успішно в умовах шуму, а які ні.

Охорона праці

Поняття, закони, наукові факти: діяльність, зовнішні засоби діяльності, безпека,ефективність, шум, звукоізолюючі та звукопоглинаючі матеріали, перевтома, санітарно-гігієнічні норми праці учнів у навчальних майстернях, освітленість, клас точності зорової роботи.

Міжпредметні пізнавальні цілі: ознайомлення з методами та засобами вимірювання та регулювання належних параметрів мікроклімату у майстернях (кабінетах).

Безпека життєдіяльності

Поняття, закони, наукові факти:взаємодія, безпека, комфорт, шум, напруженість праці, механізм сприйняття інформації через слуховий аналізатор, вплив шуму на організм людини та основні методи боротьби з шумом, взаємодія людини і техніки.

Міжпредметні пізнавальні цілі:визначення професій, у яких шум створює ризик професійної діяльності.

Психологія

Поняття, закони, наукові факти: увага, об’єм, розподіл, стійкість уваги, зосередженість, переключення уваги, пам’ять.