Ергономіка: Методичні рекомендації до виконання індивідуальної та самостійної роботи, страница 2

У процесі проведення занять самостійної та індивідуальної роботи передбачається систематизувати і поглибити знання студентів, отримані ними на лекціях, а також сформувати у них практичні уміння аналізувати та проектувати навчальні об’єкти, процеси, умови. Інструкція до кожної індивідуальної роботи включає: мету роботи, завдання для підготовки до практичної роботи, методику проведення ергономічного дослідження, порядок виконання практичної роботи, порядок оформлення звіту та список рекомендованої літератури.

Для успішного виконання студентами завдань, передбачених методикою проведення практичних занять, у відведений для цього час, необхідна попередня самопідготовка. Тому студент повинен заздалегідь ознайомитись з метою, завданнями і порядком виконання практичних роботи, самостійно вивчити необхідний теоретичний матеріал та виконати передбачені завдання для підготовки до практичної роботи.

За результатами виконання практичної роботи кожним студентом повинен бути складений звіт. Звіти виконуються на аркушах паперу формату А4 або в окремому зошиті. Зміст звіту наведено в інструкції до кожної практичної роботи у розділі „Порядок оформлення звіту”.

На початку кожного заняття передбачається перевірка підготовки студентів до виконання практичних робіт: у формі експрес опитування перевіряються знання теоретичного матеріалу з теми заняття, наявність підготовленого протоколу роботи та необхідних методичних матеріалів для виконання практичних завдань. Якісна підготовка до практичного заняття дозволяє студенту отримати 1 бал. Студенти, які не виконали завдання для підготовки, до роботи не допускаються.

Складений по закінченню роботи звіт оцінюється максимально в 4 бали. Його необхідно подати викладачеві в кінці практичного заняття або на занятті по самопідготовці до наступної практичної роботи. Якщо студент вчасно не здав звіт, то він не допускається до виконання наступної практичної роботи.

ЗМІСТОВНИЙ МОДУЛЬ 1

Ергономіка – дисципліна нового типу

Опорні теоретичні відомості

Сучасні виробництво і транспорт, обладнані складними системами, висувають до людини такі вимоги, що змушують її інколи працювати на межі своїх психофізіологічних можливостей, а також в екстремальних ситуаціях.

Крім напруженої праці в сучасному виробництві все більш поширеним стає явище недостатньої рухової активності людини в процесі праці, що знижує продуктивність праці та негативно впливає на здоров’я людини. Напівавтоматичні та автоматичні лінії, зборочці конвеєри, комп’ютерне керування станками та машинами, фізично полегшивши працю людини, вимагають від неї швидкісного виконання операцій (до 25000 за зміну). Хоч ці операції й досить прості (захват і переміщення, поштовх, натиск, установка предмету праці чи інструменту у певне положення), однак більшість працівників, що працюють на конвеєрних лініях, попадають у групи підвищеного ризику: розвинення хвороби м’язів, суглобів, хребта. Такі хвороби розвиваються на протязі багатьох місяців і навіть років, у результаті функціонального напруження певної частини тіла і тому називаються кумулятивними травмами.

Досить часто знаряддя праці виявляються настільки складними і нераціонально сконструйованими, що ними важко користуватися.

Показники фізичного середовища на виробництві, в установах, у закладах, кабінах машин (освітлення, склад повітря, температура, атмосферний тиск, шум, вібрації, тощо) також мають бути співставленні з психофізіологічними можливостями і особливостями людини. Тільки тоді можна розраховувати на високу ефективність і якість праці при одночасному збереженні людського здоров’я.

Отже, при проектуванні нової і модернізації існуючої техніки необхідно заздалегідь і з максимально доступною повнотою враховувати можливості і особливості людей, що будуть нею користуватися. Ергономіка сприяє переходу від техніки безпеки до безпечної техніки. Вирішенням проблем перевантаження, втомлюваності, досконалості знарядь праці, дотримання режиму праці, належних санітарно-гігієнічних норм та безпеки на виробництві і у побуті, що пов’язані з діяльністю людини, у комплексі не займалася жодна з раніше відомих наук.