Відповідно до формул кон’юнкції обчислимо значення b, d, u для Критичних елементів 2.1 і 7.2. Об'єднання думок будемо проводити методом ітерацій, тобто параметр (довіра, недовіра, невизначеність) першого поєднується з параметром другого, а їхній результат з параметром наступного.
Після проведення обчислень маємо:
Критичний елемент 2.1: b = 0,075; d = 0,69; u = 0,235.
Критичний елемент 7.2: b = 0,18; d = 0,52; u = 0,3.
Аналіз отриманого результату вказує на те, що Критичний елемент 7.2 заслуговує більшої довіри (більш ніж у 2 рази),а рівень недовіри в нього нижче, ніж у Критичного елемента 2.1, при майже однакових значеннях параметра невизначеності. Така оцінка не є правомірною. У дійсності, твердження Критичного елемента 2.1 оцінювалися як ті що заслуговують більш високого рівня довіри, з низьким рівнем невизначеності.
Дана помилка показує, на некоректність застосування операції кон’юнкції для n>2. Таким чином, необхідно вирішити другу проблему використання апарата суб'єктивної логіки.
Нехай кількість тверджень n, wр – думка оцінювача відносно р-го твердження, що можна уявити у виді wp = {bp, dp, up}, де bp - рівень довіри до р-ого твердження, dp - рівень недовіри до р-ого твердження, up - рівень невизначеності, наявної відносно р–ого твердження. Нехай wSn - об'єднана адекватна думка по n твердженнях, що можна уявити у виді
wSn = {bSn, dSn , uSn },
де bSn - рівень довіри до n тверджень;
dSn - рівень недовіри до n тверджень;
uSn - рівень невизначеності відносно n тверджень.
Необхідно знайти такий оператор об'єднання f(Wn) – де Wn – безліч думок відносно n тверджень, що wSn =f(Wn) .
Рішення даної задачі можливо за допомогою наступних шляхів:
1) Введення деякого поправочного коефіцієнта k як функції від числа (n);
2) Застосування замість кон’юнкції середнього значення параметрів;
3) Знаходження середнього значення кон’юнкції для n думок.
Рішення задачі має задовольняти ти таким вимогам:
- результат має залежати від чисельних значень параметрів думок, а не від їхньої кількості;
- результат не повинний суперечити положенням суб'єктивної логіки.
Введення поправочного коефіцієнта.
Нехай w1Sn = {b1Sn, d1Sn , u1Sn} - об'єднана думка отримана методом послідовних ітерацій, а wSn - думка така, що адекватно відображає істинність Критичного Елемента, що включає n – тверджень. Тоді суть уведення поправочного коефіцієнта полягає в обчисленні таких коефіцієнтів Kb(N), Kd(N), Ku(N), що
wSn= {Kb(N)* bSn , Kd(N)* dSn , Ku(N)* USn}
Залежність поправочних коефіцієнтів від кількості поєднуваних тверджень буде носити нелінійний характер. Складність знаходження і той факт, що такі коефіцієнти швидше за все будуть нівелювати значення окремих параметрів, фактично спираючись на мінімальні і максимальні значення параметрів, не дозволяє використовувати даний метод у якості прийнятного оператора об'єднання
Використання даної методики має на увазі застосування середнього арифметичного значення параметрів. Обчислення підсумкових значень параметрів відбувається по формулах
(А.2)
Після проведення обчислень маємо наступні оцінки:
Критичний елемент 2.1: b = 0,63; d = 0,2; u = 0,17.
Критичний елемент 7.2: b = 0,45; d = 0,3; u = 0,25.
Даний метод хоча і позбавлений від недоліку методу послідовних ітерацій – залежності об'єднаних кон’юнкції від кількості поєднуваних думок, але при цьому він не відповідає положенням суб'єктивної логіки. Тому що подібна оцінка не враховує залежностей між твердженнями і не відповідає жодному визначеному для суб'єктивної логіки оператору.
Усереднена попарна кон’юнкція
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.