Mр,к = Рр к ·R=60 – момент, який прикладається до рульового колеса, Нм;
ΡР.к – зусилля, яке водій прикладає до рульового колеса, Η (Рр.к ≤ 400 Н).
С – 0,06…0,08 радіус повороту
У існуючих автомобілів uр = 100...300.
3.3.1. Рульовий механізм
Кінематичне передавальне число рульового механізму становить:
, (3.31)
де uм – кінематичне передавальне число рульового керування;
uωп – кінематичне передавальне число рульового привода.
Необхідне зусилля на рульовому колесі
, (3.32)
де ηр.м – 0,6...0,7 – ККД рульового механізму (прямий);
ηр.п = 0,85...0,95 – ККД рульового привіда.
Так як Рр.к > 400 Н, то потрібен підсилювач.
3.3.2. Рульовий привід
Значення кутів повороту керованих коліс автомобіля (без урахування кутів бокового уводу шин) знаходимо із залежності:
, (3.33)
де αз, αвн – кути повороту відповідно зовнішнього і внутрішнього коліс;
Μ – відстань між осями повороту керованих коліс (між осями шворнів);
L – база автомобіля.
Основні розміри рульової трапеції M, m, n визначаємо за схемою на рисунку 13.
Рисунок 13 – Схема визначення геометричних розмірів рульової трапеції
Для визначення величини М задаємося довжиною поворотної цапфи (із конструктивних міркувань). При тороїдних шинах орієнтовно можна прийняти lц = Вш , де Вш – ширина профілю шини.
Кут θ знаходимо із виразу:
θ=72,5 (3.34)
за умови, що m/n = 0,12...0,16.
Без урахування еластичності шин можна прийняти x = 0,7. Тоді
. (3.35)
Далі перевіряємо точність виконання залежності за знайденими значеннями геометричних розмірів трапеції. Для цього в масштабі не менше ніж 1: 10 креслимо схему рульової трапеції (рис.14). Потім, повертаючи одне з коліс (графічно) через 5° у межах можливого кута повороту, визначаємо кут повороту іншого колеса. Одержані дані заносимо у таблицю 1.
Рисунок 14 – Схема для визначення залежності між кутами повороту керованих
коліс
Таблиця – Кути повороту керованих коліс
Кути повороту колеса |
Внутрішній αвн |
5 |
10 |
15 |
20 |
25 |
30 |
35 |
40 |
|
Зовнішній αз |
теоретичний |
4,8 |
9,3 |
13,5 |
17,5 |
21,3 |
24,9 |
28,4 |
31,8 |
|
Графічний |
4,8 |
9,3 |
13,5 |
16 |
19,5 |
23 |
27 |
30 |
Теоретичні значення αз обчислюємо за виразом (4). Далі за даними таблиці 12 будуємо графіки залежності αз = f(αвн) (рис. 15).
Рисунок 15 – Залежність між кутами повороту керованих коліс автомобіля
Геометричні параметри рульової трапеції вважаємо задовільними, якщо при повороті коліс на кут до 20° графічна та теоретична залежності збігаються, а потім відхилення не перевищує 2 ... 3°.
3.4. Гальмівна система
У проекті слід обґрунтувати склад гальмівного керування відповідно до ГОСТ 22895–82; вибрати й обґрунтувати тип, конструкцію і місце встановлення гальмових механізмів кожної гальмівної системи, навести схеми механізмів і визначити їх параметри; вибрати та обґрунтувати конструкцію гальмівного привода кожної системи, навести схему привода робочої гальмівної системи й визначити її основні параметри.
3.4.1. Гальмовий механізм
Вибір і обґрунтування конструкції гальмового механізму базується на умові створення необхідного моменту тертя при мінімальних габаритних розмірах та масі, відсутності самозаклинювання, стабільності ефективної дії, високої надійності, простоти обслуговування й ремонту.
Граничні значення моменту тертя гальмового механізму Мтр повинні відповідати значенню гальмового моменту на колесі автомобіля Мτ, тобто Мτ = Мтр .
Граничне значення Мτ визначається умовами взаємодії колеса з полотном дороги:
,
де – розрахункове значення коефіцієнта зчеплення,
,
Кτ = Рτ1/ Рτ2 – коефіцієнт розподілу гальмових сил Рτ1 і Рτ2 між колесами відповідно передньої та задньої осей (приймають Кτ = 0,8...І,0 – для вантажних автомобілів, при a > b (числові значення величин a, b, hд за тяговим розрахунком));
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.