Обчислюючи останній інтеграл дворазовим інтегруванням частинами, ми одержуємо
 .
 .
Аналогічно для синус – перетворення цієї функції –
 .
.
Перетворення Фур’є широко застосовується в прикладних методах математики. На його основі створене так зване операційне числення У даний час під операційним численням розуміється сукупність методів прикладного математичного аналізу, що дозволяють ощадливими і безпосередньо ведучими до мети засобами одержувати розв’язок лінійних диференціальних рівнянь та їх систем, а також різницевих і деяких типів інтегральних рівнянь.
Операційне числення знайшло широке застосування в теорії автоматичного регулювання, де з його допомогою виробляється аналіз перехідних і сталих процесів в автоматичних системах.
Сутність операційного методу полягає в наступному. Нехай задана деяка функція
f(t) дійсної перемінний t, причому така, що для неї існує перетворення Фур’є.
 Використовуючи  це
перетворення, можна кожній
перетворюваній по Фур’є.  функції  (у цьому випадку функція f (t) називається «оригіналом») поставити
у відповідність функцію F
(s) комплексної перемінний s (при цьому функція F (s) називається «зображенням» функції
 (у цьому випадку функція f (t) називається «оригіналом») поставити
у відповідність функцію F
(s) комплексної перемінний s (при цьому функція F (s) називається «зображенням» функції  ). Перетворення Фур’є володіє рядом чудових властивостей. Наприклад, диференціюванню оригіналу
f (t) по змінній tвідповідає
операція множення зображення F(s) на комплексну змінну s, а
інтегруванню оригіналу відповідає операція ділення F (s) на s. Таким чином, операції диференціювання й
інтегрування оригіналу заміняються в просторі зображень оригіналу більш простими операціям алгебри – відповідно
множенням і діленням зображення на s. Це дозволяє диференціальне рівняння, записане відносно шуканої функції f(t), замінити в
просторі зображень на
алгебраїчне рівняння щодо зображення F(s). Вирішивши це алгебраїчне рівняння і знайшовши F(s) ми одержимо зображення рішення
вихідного диференціального рівняння. Для визначення самого рішення можна скористатися зворотним перетворенням Фур’є, що встановлює зв'язок між зображенням F(s) і йому
відповідним оригіналом f(f):
). Перетворення Фур’є володіє рядом чудових властивостей. Наприклад, диференціюванню оригіналу
f (t) по змінній tвідповідає
операція множення зображення F(s) на комплексну змінну s, а
інтегруванню оригіналу відповідає операція ділення F (s) на s. Таким чином, операції диференціювання й
інтегрування оригіналу заміняються в просторі зображень оригіналу більш простими операціям алгебри – відповідно
множенням і діленням зображення на s. Це дозволяє диференціальне рівняння, записане відносно шуканої функції f(t), замінити в
просторі зображень на
алгебраїчне рівняння щодо зображення F(s). Вирішивши це алгебраїчне рівняння і знайшовши F(s) ми одержимо зображення рішення
вихідного диференціального рівняння. Для визначення самого рішення можна скористатися зворотним перетворенням Фур’є, що встановлює зв'язок між зображенням F(s) і йому
відповідним оригіналом f(f):
У багатьох випадках при знаходженні зображення f (t) можна уникнути безпосереднього обчислення цього інтеграла, скориставшись таблицею відповідностей «оригінал — зображення», яка є в відповіній літературі.
Метод рішення звичайних диференціальних рівнянь за допомогою операційного числення зводиться, таким чином, до наступної схеми: до рівняння (або системи) відносно f(x) і початкових умов застосовуємо перетворення Фур’є; одержуємо алгебраїчне рівняння (або систему) відносно зобhаження F(s) ; розвязуємо це рівняння (або систему) і знаходимо F(s); виконуємо відносно знайденого зображення F(s) обернене перетворення і знаходимо f(t).
3.11. Спектральна функція
Покладемо   
 Тоді
    Тоді
 .
 .
У
силу (3.24) останній інтеграл є . Таким чином,
 . Таким чином,
 .                                                                                  
(3.31)
 .                                                                                  
(3.31)  
З
механічної точки зору функція  при будь-якім значенні a описує деяке
гармонійне коливання. Відповідно до цього інтегральне представлення (3.31)
функції
 при будь-якім значенні a описує деяке
гармонійне коливання. Відповідно до цього інтегральне представлення (3.31)
функції можна розуміти як представлення
описуваного цією функцією руху у вигляді нескінченної неперервної системи
незалежних коливань з різними частотами. Функція
 можна розуміти як представлення
описуваного цією функцією руху у вигляді нескінченної неперервної системи
незалежних коливань з різними частотами. Функція  показує
при цьому, з якою інтенсивністю відбуваються коливання, що відповідають різним
значенням a. Неважко перевірити, що модуль
 показує
при цьому, з якою інтенсивністю відбуваються коливання, що відповідають різним
значенням a. Неважко перевірити, що модуль  є
амплітуда коливання, що відповідає даному значенню a.
 є
амплітуда коливання, що відповідає даному значенню a.
Функція називається спектральною функцією
для вихідної функції
 називається спектральною функцією
для вихідної функції .
 .
Запитання для самоперевірки.
 для
для  ?
? в ряд Фур’є для
в ряд Фур’є для  ?
? для
 для
      для того, щоб її можна було розвинути
     в ряд Фур’є .
 для того, щоб її можна було розвинути
     в ряд Фур’є . , якщо
, якщо   ?.
?. в
     ряд Фур’є для
в
     ряд Фур’є для  ?
? в
     ряд Фур’є для
в
     ряд Фур’є для  ?
? для
 для  , або в загальному випадку
, або в загальному випадку  ?
? по
     косинусах для
по
     косинусах для  , або в загальному випадку
, або в загальному випадку  ?
? по
     синусах для
по
     синусах для  , або в загальному випадку
, або в загальному випадку  ?
? в комплексній формі
     ?
в комплексній формі
     ?Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.