П.2. . Розвинемо в ряд пилкоподібний імпульс заданий в інтервалі
так:
.
|
|
Розв’язок. Оскільки
функція парна, то всі
.
.
Рис.3.2. 
=
=
=
Розвинення
в ряд має вигляд 
|
|
Як і в попередньому
прикладі, використовуючи наглядність рис.3.2 та рис.3.3 легко простежити
наближення функції
послідовними частинними сумами
її ряду Фур’є. Пунктирними лініями нарисовані окремі гармоніки, а суцільними
частинні суми
на рис.3.3.а та
на рис 3.3.б. З цього розкладу при х=0
одержимо значення
через числовий ряд:
Рис.3.3.



Підставимо в ряд і
отримаємо таку відповідь 
Якщо початкова функція непарна, то розвинення в ряд буде складатися лише з одних синусів, а якщо функція парна, то розвинення буде складатися тільки з косинусів, тобто:
якщо
- непарна, то
; якщо
- парне,
то
.
Спочатку пригадаємо той факт, що
якщо функція
має період
то:
. Через те 
(при
)
(3.4)
Розвинення в ряд
по довільному симетричному проміжку![]()
Якщо задана функція
де
то для неї ряд Фур’є має вид:
(3.5)
(3.6)
П.4. Розвинемо на
сегменті
функцію
в ряди
Фур'є по синусах і по косинусах (що буде відповідати відповідно продовженню
цієї функції на сегмент
по непарності і по парності).
Розвинемо цю функції по синусах. Це значить, що ми
продовжили
на сегмент
по непарності, крім того ми її розглядаємо
як періодичну.
Розвинення для цієї функції було одержано вище і в розгорнутому виді
![]()
(3.7)
Розвинемо цю функцію в ряд по косинусах. Це значить, що ми
продовжили на сегмент
по парності і знову ж таки ми її
розглядаємо, як періодичну.Аналітичний запис такої функції
. Графік її зображено на рисунку 3. 2.![]()
Для
того щоб знайти розвинення в ряд по косинусах, обчислимо
інтеграли, враховуючи властивість визначеного інтеграла, якщо підінтегральна
функція парна , а сегмент інтегрування симетричний
, а
для непарної
.
Тому, що
на сегменті
непарна
маємо
.

. Обчислюючи
, одержуємо
Очевидно, що останній вираз дорівнюватиме
0 коли показник степеня п для основи (-1) буде парним і
коли цей показник буде непарний.
Розвинення по косинусах буде мати вид
![]()
. (3.8)
Звідси випливає один цікавий наслідок.
Позначимо
суму останнього ряду через
. Після продовження
функції
на
по
парності точка 0 буде точкою неперервності продовженої функції. Тому відповідно
до теореми Діріхле
, тобто
. (*)
Якщо
позначити через
суму ряду <обернених
квадратів>, то сума ряду чисел, обернених парним квадратам, буде дорівнює
, переконаємось в цьому, зробивши
перегрупіровку ряду і винісши із обернених парних квадратів спільний множник
+
=
.
так
що сума ряду, що знаходиться в дужках виразу (*), дорівнює
. Таким чином,
,
відкіля
це і є сума ряду <обернених
квадратів>
(3.8)
Формули Эйлера дозволяють виражати тригонометричні функції через показникові функції з комплексним показником. Отже, у такій комплексній формі можуть бути представлені тригонометричні ряди і, зокрема, ряди Фур'є тих чи інших функцій.
Нехай
(3.9)
– деякий тригонометричний ряд. Ми маємо формули Эйлера (див. 2.35-36)
.
Тоді
, або
поєднуючи степені з однаковими показниками,
. (3.10)
Введемо позначення:
,
,
. (3.11)
Тоді (3.10)
перетворюється в
=
Таким
чином, ми одержали розвинення функції
у функціональний ряд з комплексними членами.
Він називається рядом Фур'є в комплексній формі. Коефіцієнти
цього ряду можна обчислювати не тільки по формулах (3.11) з коефіцієнтів ряду
Фур'є (3.9), але і безпосередньо, минаючи знаходження
і
.
Використовуючи (3.2) ми маємо
і аналогічно

Отже, при
будь-якому цілому
,
,
,…
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.