Нехай дана лінійна неоднорідна система рівнянь із постійними коефіцієнтами:
(k = 1,2,…,n) (2...147)
або рівносильне їй векторно-матричне рівняння:
(2. 148)
с квадратною матрицею коефіцієнтів й n-мірних векторів
У п. 2.4, 2.5 дійсної глави розглянуте питання приведення до канонічного виду лінійної однорідної системи (2.101) або ж векторно-матричного рівняння:
(2. 149)
яке утворюється із (2.148) при Таке ж ствердження має місце й для лінійного неоднорідного векторно-матричного рівняння (2.148);
Теорема. Нехай дане лінійне неоднорідне векторно-матричне рівняння (2.148), де й – n-мірні вектори, а – постійна матриця n-го порядку. Завжди існує лінійне не вироджене перетворення
або (2.150)
де – невироджена постійна матриця, обумовлена перетворенням подоби
(2. 151)
яке приводить рівняння (2.148) до векторно-матричного рівняння канонічного виду
де матриця – подібна матриця жорданової форми до матриці з матрицею подоби , а вектор .
Отже, лінійну неоднорідну систему рівнянь із постійними коефіцієнтами (2.147), також як і відповідну лінійну однорідну систему рівнянь, завжди можна привести до канонічного виду, причому перетворення , матриці й у них однакові.
Дійсно, з лінійного перетворення (2.150) рівняння (2.148) і перетворення подоби (2.151) треба, що:
або, з урахуванням позначення одержуємо:
Відомо, що загальне розв'язання неоднорідної лінійної системи дорівнює сумі загального розв'язання відповідної однорідної системи й частинного розв'язання неоднорідної системи
Оскільки для відповідних однорідних лінійних систем з постійними коефіцієнтами можна ефективно побудувати загальне розв'язання, то фундаментальні системи розв'язань стають відомими, а це дає можливість застосувати метод варіації довільних постійних до лінійних неоднорідних систем й одержати загальне розв'язання у квадратурах.
Розглянемо лінійні неоднорідні систем з постійними коефіцієнтами, зупинимося на прикладах застосування методу Лагранжа.
Приклад 26. Проінтегрувати неоднорідну систему рівнянь:
Розв’язання. Загальне розв'язання відповідної однорідної системи рівнянь має вигляд:
Шукаємо частинне розв'язання неоднорідної системи у вигляді:
(2. 152)
У нашому випадку
Звідки:
Отже:
Підставляючи ці значення в систему (2.152), одержимо частинне розв'язання неоднорідної системи:
Тоді загальне розв'язання неоднорідної системи запишеться:
Розглянемо лінійну неоднорідну систему (2.147), у якій функції
(k = 1,2,…,n) (2...153)
де – многочлен степеня можуть бути дійсними або комплексними.
Відповідно до сформульованої теореми, розглянуту неоднорідну систему можна привести до канонічного виду, що складає з s груп рівнянь, де s - число всіх елементарних дільників матриці коефіцієнтів системи (2.127). Кожна з s груп рівнянь допускає послідовне інтегрування, починаючи з останнього рівняння.
а) якщо й , те частинне розв'язання даної неоднорідної системи (2.153) має вигляд:
(i = 1,2,…,n), (2...154)
де – многочлен степеня g.
При практичному знаходженні частинних розв'язань виду (2.154) можна використати метод невизначених коефіцієнтів. При цьому частинне розв'язання записується у вигляді (2.154), де – багаточлен з невизначеними коефіцієнтами ступеня g. Ці невідомі коефіцієнти рішення можна знайти підстановкою розв'язання у вихідну систему й прирівнюванням коефіцієнтів при однакових степенях t у лівих і правих частинах отриманих рівностей після скорочення на .
б) Якщо
і (2.155)
то частинне розв'язання шукаємо у вигляді:
(2. 156)
де й – многочлени з невизначеними коефіцієнтами степеня g, де g – більший степінь многочленів й , що входять у неоднорідність (2.155). Невідомі коефіцієнти поліномів і знаходяться методом невизначених коефіцієнтів, тобто підстановкою розв'язання в систему й порівнянням коефіцієнтів при подібних членах й
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.