Зауваження. Та ж геометрична мова, що для рівнянь із двома незалежними змінними користується тривимірним простором, застосовується за аналогією до будь-якого числа змінних, причому використається поняття многомірного простору. Сукупність числових значень називають точкою – мірного простору; розв'язання рівняння (4.1) виду
-
є інтегральна поверхня вимірів у цьому просторі. Початкові умови задачі Коші (4.7) представляють поверхню вимірів, через яку повинна пройти шукана інтегральна поверхня.
Виходячи із задачі Коші, можемо затверджувати, що сукупність всіх частинних розв'язань рівняння в частинних похідних першого порядку вийде, якщо давати всілякі (припустимі) види тої функції від аргументів, що входить в умови Коші (4.7). У цьому значенні можна сказати, що сукупність розв'язань рівняння першого порядку залежить від однієї довільної функції – саме тієї, котра входить в умови Коші. Аналогічна сукупність частинних розв'язань рівняння -того порядку залежить від довільних функцій аргументів, що становлять умови Коші для рівняння -того порядку:
(4.12)
Однак цим не вирішується питання про загальне розв'язання, тобто про таке вираження шуканого у функції незалежних змінних, довільних постійних і функцій, з якого можна одержати будь-яке частинне розв'язання. У більшості випадків, крім рівнянь у частинних похідних першого порядку, представлення загального розв'язання, що як явно залежить від довільних функцій, неможливо.
Лінійними рівняннями називають рівняння, які містять частинні похідні тільки в першому степені. Загальний вид лінійного рівняння в частинних похідних першого порядку такий:
(4.13)
де - неперервні функції (разом зі своїми частинними похідними) незалежних змінних й . Оскільки шукана функція може входити в и в різних степенях, то рівняння типу (4.13) часто називають квазілінійним. Якщо , а не залежать від , то таке рівняння називають лінійним однорідним рівнянням у частинних похідних. Виходить, воно буде мати вигляд
.
Нехай
(4.14)
є інтегралом рівняння (4.13), тобто шукана функція визначається рівністю (4.14) як неявна функція від . Виходить, у деякій області зміни . Диференціюючи співвідношення (4.14), одержуємо
.
Якщо тепер помножити перше із цих рівностей на , друге на , і т.д., останнє на й скласти всі результати множення, одержимо
Вираження в круглих дужках тотожно дорівнює (по припущенню – розв'язання рівняння (4.13)), а тому остаточно одержуємо рівняння
(4.16)
для знаходження функції . Очевидно, що коефіцієнти рівняння (4.16) не містять шуканої функції й вільний член рівняння дорівнює нулю, тобто рівняння (4.16) є лінійним однорідним рівнянням.
Висновок: знаходження розв'язань рівняння (4.13) зводиться до знаходження розв'язання лінійного однорідного рівняння (4.16).
У зв'язку із цим доцільно, насамперед, розглянути лінійне однорідне рівняння
, (4.17)
де шукана функція, а - функції тільки незалежних змінних (і хоча б один з ).
Розв'язання рівняння (4.17) зводиться до розв'язання відповідної йому еквівалентної системи звичайних диференціальних рівнянь першого порядку.
Візьмемо систему звичайних диференціальних рівнянь у симетричній формі
, (4.18)
яку називають відповідну рівнянню (4.17).
Нехай, наприклад, - незалежна змінна, а - функції, які є розв'язаннями системи (4.18). Відомо, що система (4.18) допускає незалежних інтегралів
, ,…,...
Візьмемо кожного з них, наприклад, . Виходячи з визначення інтеграла, будемо мати
або
.
Заміняючи в останнім рівнянні пропорційними їм величинами , одержуємо
. (4.19)
Остання рівність є тотожністю, тому що воно має місце для будь-якої системи значень, які задовольняють системі (4.18), тобто незалежно від того, яке саме розв'язання цієї системи підставляти в Виходить, функція є розв'язанням рівняння (4.17)
Висновок: кожен інтеграл системи (4.18) є розв'язанням рівняння (4.17).
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.