Рисунок 2.9 – Корекція АЧХ операційного підсилювача RC–ланками
1. Використовуючи довідкову літературу виберіть типи ОП, що забезпечують найбільший коефіцієнт підсилення, найбільший вхідний опір, найбільшу швидкодійність.
2. Які шляхи побудови ОП з ідеальними характеристиками?
3. Визначить допустиму швидкість спаду АЧХ ОП, якщо градація частоти задається в октавах.
4. Яку кількість каскадів повинен мати ідеальний ОП і чому?
5. При яких умовах передатна функція ОП визначається тільки параметрами зовнішнього кола?
6. Назвіть основні параметри та характеристики ОП.
7. Наведіть основні схеми включення ОП і охарактеризуйте тип зворотного зв'язку, що в них застосовується.
3 Аналогові пристрої, що здійснюють операції над сигналом
3.1 Інвертувальні схеми підсилювачів напруги
Досить часто на практиці застосовується інвертувальне включення, що являє собою схему включення ОП з паралельним ВЗЗ за напругою, рис.3.1.
Рисунок 3.1 – Інвертувальний підсилювач
Якщо вважати, що власний вхідний опір ОП досить великий, відомо, що в ідеальному ОП він прямує у нескінченність, то струм від джерела сигналу в ОП не протікає і дорівнює
.
Струм сигналу при вказаних умовах може протікати тільки через резистор , створюючи на ньому падіння напруги
.
Падіння напруги на резисторі з великою точністю дорівнює напрузі вихідного сигналу , тобто потенціал лівої (на схемі) точки резистора , що підключений до точки підсумовування струмів практично дорівнює нулю. В цій точці створюється, так званий, штучний нуль потенціалу у схемі, чи, інакше, точка штучного заземлення
.
Відповідно, коефіцієнт підсилення за напругою для цієї схеми буде дорівнювати
,
де – коефіцієнт зворотного паралельного зв'язку за напругою.
У першому наближенні можна вважати, що вхідний опір пристрою, на основі інвертувального включення ОП, з боку джерела сигналу, дорівнює
,
величина цього опору, як правило, не значна.
Вихідний імпеданс цієї схеми, як показано в табл. 2.2
.
Для балансування схеми за постійним струмом вмикається додатковий резистор .
З метою вилучення помилкової напруги, у випадку, коли ця схема працює як підсилювач постійного струму, необхідно строго забезпечити рівність сумарних опорів, що включені у кола неінвертувального і інвертувального входів ОП.
Найпростішою схемою використання ОП у інвертувальному включенні є інвертувальний повторювач вхідного сигналу, рис.3.2, де забезпечена умова .
Для цієї схеми , тому
,
тобто , .
Рисунок 3.2 – Інвертувальний повторювач
Для аналогового підсумовування сигналів (мікшер) використовується схема інвертувального підсумовувача, рис.3.3.
.
Схема регулювання коефіцієнта підсилення інвертувального підсилювача наведена на рис.3.4(а, б).
Рисунок 3.3 – Інвертувальний суматор
Рисунок 3.4 – Регулювання підсилення
Перша схема відрізняється тим, що при регулюванні змінюється її вхідний опір, а залежність коефіцієнта підсилення нелінійна. Для другої схеми (б) характеристика регулювання лінійна.
3.2 Неінвертувальні схеми підсилювачів напруги
Другою схемою включення ОП є неінвертувальне включення, рис.3.5. Ця схема є схемою включення ОП з послідовним зворотним зв'язком за напругою.
В цій схемі напруга зворотного зв'язку створюється подільником ,
,
Рисунок 3.5 – Неінвертувальний підсилювач
але оскільки напруга між входами ОП близька до нуля, можна вважати, що , тому ідеальний ОП має в цій схемі включення коефіцієнт підсилення за напругою
;
,
де – коефіцієнт передачі кола зворотного зв’язку.
Резистор вмикається в схему для балансування по вхідних струмах, у випадку якщо опір джерела сигналу великий .
Вхідний опір неінвертувального включення ОП з боку джерела сигналу досить значний
,
а вихідний опір малий
.
Схема неінвертувального повторювача (буферного підсилювача) наведена на рис.3.6.
Рисунок 3.6 – Неінвертувальний повторювач
В цій схемі і відповідно
.
Вхідний опір цієї схеми для змінного сигналу дорівнює
,
а вихідний відповідно
,
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.