Правила вибору варіантів та правила виконання контрольної роботи з дисципліни "Обладнання підприємств молочної промисловості", страница 3

            де W – швидкість потоку, м/с;

                d – діаметр трубопроводу, м;

                 υ – кінематична в‘язкість рідини, м²/с;

                μ – динамічна в‘язкість рідини, Па с;

Значення коефіцієнта місцевих опорів приймається по таблицям підручника[9].

            Користуючись таблицями необхідно пам‘ятати, що дані про величину ξ_мс дійсні для розрахунків трубопроводів при транспортуванні води.

            При транспортуванні інших рідин в розрахунках необхідно ввести поправку для всього молокопроводу.

Σξ_м.с. = Σξ_м.с.в. ⁴√ν_р/ν_в

де Σξ_м.с.в – сума коефіцієнтів подолання всього молокопроводу при транспортуванні води;

         ν_р – кінематична в‘язкість рідини (молока, вершків, згущеного молока), м²/с;

        ν_в – кінематична в’язкість води, м²/с.

Напір для підняття рідини на висоту розраховується по формулі

∆Р_в = Н ρg, Па

де Н – висота підняття рідини, м;

      ρ – густина рідини, кг/м³;

      g – прискорення сили тяжіння, м/с².

            Після розрахунку загального напору підбирають насос по графіку робочої характеристики V = f (Рн) [4].

            Розрахункова потужність електродвигуна розраховується по формулі

N_дв = V P_н/η, Вт

де V – продуктивність насоса, м3/с;

      Р_н – тиск створений насосом, Па;

      η – ККД насосу

                        для відцентрових насосів 0,4-0,5;

                        для поршневих насосів 0,8-0,3;

                        для ротаційних насосів 0,3-0,6

Питання для самоперевірки

1.  Призначення і конструкція стрічкового, пластинчатого і ланцюгового транспортерів.

2.  Конструкція і принцип дії вантажопідйомників.

3.  Матеріали, які використовуються при виготовленні трубопроводів.

4.  Види з‘єднань трубопроводів.

5.  Як визначається внутрішній діаметр трубопроводу.

6.  Як визначається втрата напору  при перекачуванні рідини по трубопроводу.

7.  Класифікація насосів.

8.  Призначення, конструкція і принцип дії поршневих насосів.

9.  Призначення і принцип відцентрових насосів.

10.  Де монтується кран для регулювання продуктивності відцентрових насосів.

11.  Відмінність відцентрового самовсмоктуючого насосу від відцентрового.

12.  Будова і принцип дії ротаційних насосів.

Тема 4. Обладнання для механічної обробки молока і молочних продуктів.

Сепаратори і їх класифікація. Фізичні основи сепарування. Сепаратори-вершковідділювачі, їх призначення, конструкція і принцип дії. Розрахунок продуктивності і використаної потужності.

            Використання сепараторів - вершковідділювачів для нормалізації по жиру.

            Сепаратори для одержання високожирних вершків.

            Центробіжні молокоочисники, їх конструкція і принцип дії, відмінності від сепараторів –вершковідділювачів. Розрахунок продуктивності.

            Бактеріофуги, їх конструкція і використання.

            Сепаратори для виробництва сиру. Центрифуги, їх конструкція і використання.

Практичне заняття. Рішення задач по визначенню продуктивності сепараторів-вершковідокремлювачів.

Лабораторна робота. Вивчення конструкції сепараторів різного призначення, їх розбирання і збирання. Практичне ознайомлення з вимогами безпечної експлуатації. Складання ескізів основних вузлів.

Методичні вказівки. Вивчаючи матеріал теми студент повинен уяснити, що на молоко, яке обертається в барабані сепаратора діє центробіжне прискорення, яке залежить від швидкості обертання барабана і в тисячі разів перевищує прискорення сили тяжіння. В результаті процес розділення неоднорідної системи значно інтенсифікується.

            Далі студенту необхідно ознайомитись з класифікацією сепараторів.

            В молочній промисловості в залежності від призначення використовують сепаратори-молокоочисники, сепаратори-вершковідділювачі, сепаратори для одержання високожирних вершків, сепаратори нормалізатори, сирні сепаратори та інші.

            По надходженню повітря сепаратори діляться на відкриті, полузакриті (полугерметичні), закриті (герметичні); по методу вивантаження осаду – з ручним вивантаженням і з автоматичним вивантаженням осаду.