G – кількість молока, яка надійшла в вакуум – апарат, кг/с;
C – теплоємність молока, Дж/ кг К;
tкип – температура кипіння, оС;
tо – початкова температура молока, оС;
ігр – ентальпія гріючої пари, Дж/кг;
Сконд – теплоємність конденсату, Дж/кг К;
tконд – температура конденсату, оС;
ηт – коефіцієнт, враховуючий втрати тепла (η = 0,96-0,98).
Температура конденсату на 1,5-2 оС менша температури гріючої пари.
Витрати гострої пари визначаються за формулою:
Dо = Dгр / (1 + U), кг/с
де Dгр – витрати гріючої пари, кг/с;
U – коефіцієнт інжекції (визначається в залежності від тиску пари по графіку, приведеному в підручнику [9, с. 348]).
Теплообмінну поверхню для однокорпусної вакуум – випарної установки можна визначити за формулою:
F = Q / K ∆tкор, або
F = |
W r – G C (tкип - tо) |
K ∆tкор , м2 |
Витрати води на конденсатор визначають за формулою:
G = W (iгр – Cк tк) / (t'2 – t1) Cводи, кг/с
де W – кількість вторинної пари, яка надходить на конденсатор, кг/с;
iгр – ентальпія вторинної пари, Дж/кг;
Cк – теплоємкість конденсату, Дж/кг К;
t'2 – кінцева температура суміші води і конденсату, оС;
t1 – початкова температура води, яка поступає на конденсатор, оС;
Cводи – теплоємкість води, Дж/кг К;
∆tкор – корисна різниця температур ∆tкор = tгр – tкип,
tгр – температура гріючої пари, оС.
Запитання для самоперевірки.
1. Призначення і класифікація вакуум – випарних установок.
2. Принцип дії вакуум – випарних установок з використанням вторинної пари.
3. Призначення і принцип дії вакуум – апарату плівкового типу.
4. Переваги вакуум – апарату плівкового типу.
5. Конструкція, принцип дії термокомпресора і його призначення.
6. Призначення вакуум – насосів.
7. Призначення, конструкція, принцип дії конденсатовідвідників.
8. Визначення витрат води при конденсації вторинної пари.
Тема 12. Обладнання для виробництва сухих молочних продуктів.
Класифікація обладнання для одержання сухого молока і сухих молочних продуктів.
Конструкція і принцип дії контактних сушарок. Сушильно – дробарний агрегат для виробництва знежиреного молока.
Розрахунок продуктивності, витрат тепла, пари. Теоретичний і реальний процеси сушіння. Типи, конструкція і принцип дії розжилювальних сушильних агрегатів.
Дискові і форсункові розжилювальні сушільні агрегати, їх конструкція і принцип дії.
Конструкція і принцип дії фільтрів, циклонів, калориферів, вентиляторів і іншого допоміжного обладнання.
Розрахунок витрат тепла, пари, використаної потужності розжилювальних сушарок.
Сушарки для сушіння молочного цукру, твердих молочних продуктів, конструкція і принцип дії.
Установки для сушіння сублімацією.
Правила експлуатації при виробництві сухого молока і сухих молочних продуктів.
Методичні вказівки. Сушіння – тепловий процес видалення вологи із продукту за рахунок випарювання.
В молочній промисловості сушіння використовуються при виробництві сухого молока, сухих вершків, казеїну, молоч6ного цукру і інших молочних продуктів.
Сухе молоко можна довго зберігати в неохолоджених приміщеннях. Одержаний продукт в 8 раз легший від питного молока при однаковій харчовій цінності.
Використовується два методи сушіння: контактний (плівковий) і розпилювальний (повітряний).
Студент повинен добре засвоїти конструкцію і принцип дії сушильних апаратів і допоміжного обладнання, вміти користуватися діаграмою вологого повітря.
Особливу увагу студент повинен звернути на теплові процеси, вивчення яких дає можливість виконувати основні розрахунки сушарок.
Кількість випареної вологи визначається за формулою:
W = G (Cс - Cв) / Cс, кг вип. вологи /с
де G – витрати вологого продукту, кг/с;
Cс – питома вага сухих речовин у сухому продукті, %;
Cв - питома вага сухих речовин у вологому продукті, %.
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.